Путін підвищує ставки й переходить до шантажу
"Кільцева Сум", або На що розраховує Путін
Для Росії варіант заморожування війни, де єдиним посередником є США, – найкращий. Причина – у планах Білого дому "зіграти в Росію" проти Китаю. Це обіцяє Кремлю послаблення санкцій, розвиток економічних програм і спокійне, навіть позитивне ставлення Сполучених Штатів до можливих спроб повернути вплив у Центральній Азії та, частково, на Кавказі.
Але США обмежені в часі. По-перше, Трампу потрібна політична перемога до проміжних виборів у Конгрес. По-друге, якщо буде провал американських ініціатив (яким, якщо рахувати від першої заяви Трампа в грудні 2024-го, скоро виповниться два роки), можливе перезавантаження переговорних рамок. Із входженням у процес КНР, низки держав ЄС і, судячи із заяв на саміті ШОС, можливо, Індії. Це надзвичайно сильно змінює межі можливого для Росії на період заморожування. І, нарешті, по-третє, додаткове обмеження за часом – 24.09 – візит Сі до Вашингтона.
На цьому тлі на саміті ШОС пролунали тези про необхідність заморожування. Моді прямо сказав про це Путіну, Сі у пленарному виступі висловив готовність стати посередником. Не менш важливим сигналом стала тема "ядерної безпеки", яку Китай запакував в одну із чотирьох пропозицій розвитку ШОС – у тему безпеки. Фактично Пекін вкотре порадив Москві не махати ядерною дубиною. Більше того, намагається створити нову систему домовленостей у цій сфері.
Часу мало, гарні умови завершення війни Москва хоче дістати. Що й позначилося на пресконференції Путіна. Формально вона була присвячена результатам саміту ШОС, насправді – на 90% питанням війни в Україні.
Путін підвищує ставки й переходить до шантажу. Як європейців, так і американців.
1. Говорить про кризу в Україні та заявляє про плани знищити інфраструктуру (зокрема, заявляє про удари по енергетичних об’єктах).
2. Висловлюється щодо "зернової угоди" та можливостей "зруйнувати" економіку України.
3. Фактично погрожує британським військовим об’єктам на території Британії, приховуючи це під словами "військова таємниця".
4. Вкотре заявляє про "успішне" просування на фронті (зізнаюся, я шукаю уявну "кільцеву міста Суми", до якої росіянам 12,5 км. Сміюся. Але теза про "успіхи" Росії все ж знайде свого споживача).
Якщо перекласти це у зрозумілі формулювання, то.
1. Путін каже "ні" Моді й Сі щодо швидкого створення нових переговорних рамок і розмов про заморожування.
2. Намагається, нехай і без ядерної дубинки, погрожувати Європі. Як терактами, так і збільшенням видатків на підтримку України.
Але основний одержувач інформації – Білий дім. Трамп поспішає, і його оточення шукатиме варіанти "мирного плану", які б задовольнили Кремль. Путін намагається витиснути із цього максимум. І якщо вдасться, у чому він сам сумнівається, створити "картину перемоги" руками американців.
Якщо не вийде, і тут основна ставка – спробувати витиснути максимум із сьогоднішньої ситуації та ефекту від застосування реактивних БПЛА. Простіше кажучи, до можливого створення нових рамок переговорного процесу завдати максимально можливої шкоди Україні. І, якщо вже доведеться йти на переговори, то робити це із сильних позицій.
Щодо часу, Трамп і Сі поговорять про заморожування. Але навіть якщо домовляться, на обговорення формату участі КНР (насправді ще ЄС і, можливо, Індії) піде приблизно місяць. Далі – місяць консультацій. Виходимо на кінець листопада, коли можуть лише розпочатися (!) (важливо – від початку до завершення минуть місяці) переговори в нових рамках.
До цього моменту США намагатимуться все ж таки дотиснути свій трек. А РФ – дістати максимально вигідні умови.
На фронті й у небі буде гаряче.
І, нарешті, мобілізація в Росії? Путін сказав "ні". Нічого дивного – попереду єдиний день голосування. А там можна заявити про потребу боротьби з "терористичним режимом в Україні". Тим більше, що посил про "тероризм" він уже окреслив.
Джерело: Ігар Тышкевіч / Facebook