Рішення треба зараз. Зливати все в унітаз або ризикувати й домовлятися 

Життя насправді бентежне: очікуєш одного, а отримуєш по повній програмі. В Ізраїлі так і сталося.

Зараз шукають пояснень: чи то Бібі в останній момент вдалося максимально мобілізувати свій електорат, чи то його виборці воліли мовчати про свій вибір. Так буває.

Але очевидно одне: ні Бібі, ні сіоністська опозиція не досягли бажаного. Справжні переможці цих виборів – арабські партії, яких ізраїльські націоналісти всіх мастей не хочуть бачити партнерами. У 2022 році вони мали 10 мандатів, тепер – близько 19. Причина, на мою думку, очевидна. Головний подразник – Бен-Гвір із його фашизоїдною програмою і репресивною машиною внутрішньої безпеки. Другий тригер мобілізації – спроба зняти арабські партії з виборів. ЦВК їх зняла, Верховний суд рішення скасував, але політичний наслідок ми побачили.

Що далі? З великою ймовірністю – будуть нові вибори, бо жодна зі сторін не дотягне до 61 мандата. З арабськими депутатами поки не готові говорити ні Бібі, ні опозиція. Бібі будував кампанію на страху перед арабами, а сіоністська опозиція заздалегідь відмовилася від союзу з ними. Підозрюю, вона розраховувала на інший фінал – не той, де навіть першості не взяла.

Позачергові вибори для кожного будуть складнішими, ніж ці. Тому рішення треба ухвалювати зараз: або зливати все в унітаз, або ризикувати й домовлятися з арабами. Беннет уже раз вибачався перед виборцями за союз із РААМ – вибачиться ще раз. Тим більше що кращого результату годі чекати. Складніше буде з Ліберманом, а без нього арифметика не сходиться.