Зимове перемир'я і гарантії безпеки. Лідери чотирьох країн випустили спільну заяву після зустрічі в Берліні

Члени "коаліції охочих" закликали Росію погодитися на енергетичне перемир’я протягом усієї зими
Фото: president.gov.ua
Лідери України, Німеччини, Франції та Великобританії зробили спільну заяву за підсумками зустрічі в Берліні. Її оприлюднили на сайті Офісу президента України.
Члени "коаліції охочих" закликали Росію погодитися на енергетичне перемир’я протягом усієї зими, підтвердили плани надати Україні €90 млрд фінансової та військової допомоги до кінця 2027 року й окреслили можливі гарантії безпеки після припинення вогню.
У зустрічі взяли участь представники країн "коаліції охочих", України та США. Учасники підтвердили намір працювати над досягненням всеосяжного, справедливого та тривалого миру. Члени "коаліції охочих" та Україна досягли широкого консенсусу щодо такого:
1. Енергетичне перемир’я та припинення вогню в Чорному морі. Лідери закликали Росію погодитися на енергетичне перемир’я на весь зимовий період. Вони назвали це першим кроком до припинення бойових дій. Окремо учасники зустрічі наголосили на необхідності домовитися про припинення вогню в Чорному морі, щоб гарантувати безпечне судноплавство та експорт продовольства з регіону.
2. Україні обіцяють €90 млрд допомоги та посилення ППО. У заяві зазначено, що посилення української протиповітряної оборони, зокрема засобами перехоплення балістичних ракет, залишається одним із головних пріоритетів союзників. Напередодні зими партнери планують докласти додаткових зусиль для забезпечення України засобами протиракетної оборони.
Також лідери підтвердили зобов’язання країн НАТО надати Україні 2026 року військове обладнання, допомогу та підготовку на €70 млрд. На 2027 рік передбачено щонайменше еквівалентний обсяг підтримки.
Крім того, у межах кредитної програми Євросоюзу Ukraine Support Loan до кінця 2027 року Україні мають виділити €90 млрд на військову та фінансову допомогу.
3. Які гарантії безпеки пропонують Україні. Лідери наголосили, що після набуття чинності режимом припинення вогню Україна має отримати надійні юридично зобов’язувальні гарантії безпеки. Їх мають узгодити зі США, а самі гарантії матимуть оборонний характер. Серед можливих механізмів:
- довгострокова військова, фінансова та технічна підтримка України для забезпечення спроможностей ЗСУ;
- участь у механізмі моніторингу та перевірки припинення вогню під керівництвом США;
- створення під керівництвом Європи Багатонаціональних сил – Україна за участю військових підрозділів країн-партнерів та за підтримки США;
- гарантування заходів безпеки на суші, у повітрі та на морі;
- допомога у відновленні української армії;
- юридично зобов’язувальні заходи партнерів для відновлення миру та безпеки в разі нового збройного нападу Росії.
Останній пункт передбачатиме врахування національних процедур країн, які нададуть відповідні гарантії.
Що заявили про мирні переговори й території України
Учасники зустрічі підтримали дипломатичні зусилля США та висловилися за прямий діалог між Україною і Росією за участю Сполучених Штатів і Європи. Вони також вказали на готовність президента України Володимира Зеленського погодитися на негайне припинення вогню й розпочати змістовні переговори.
Водночас лідери визначили принципи, яких, на їхню думку, мають дотримуватися під час мирного врегулювання:
- міжнародні кордони не можуть змінюватися силою;
- Україна має самостійно визначати свої безпекові домовленості та союзи;
- питання, що стосуються ЄС і НАТО, не можуть вирішуватися без згоди відповідних організацій та їхніх членів;
- російські заморожені активи залишатимуться заблокованими, доки Москва не припинить агресію та не компенсує Україні завдані збитки.
Санкції проти Росії посилюватимуть
Лідери домовилися продовжити економічний тиск на Росію. Зокрема, йдеться про обмеження доходів від продажу нафти й газу, санкції проти російських криптовалют і незаконних фінансових потоків, а також заходи проти російського військово-промислового комплексу. Окремий напрям – боротьба з російським "тіньовим флотом", який використовують для обходу санкцій.
У заяві також засудили російські ракетні та дронові удари по цивільному населенню й інфраструктурі України, а також гібридні атаки Росії в Європі, зокрема диверсії, інформаційні операції та кібератаки. Лідери наголосили, що такі дії не змусять їх відмовитися від підтримки України, а навпаки – посилять їхню рішучість зміцнювати оборону України, Європи та НАТО.
Контекст
- 19 листопада в Берліні відлбувалася зустріч "коаліції охочих" за участю президента України Володимира Зеленського, європейських лідерів та представників США. Учасники обговорювали подальшу підтримку України, гарантії безпеки та дипломатичні кроки для завершення війни.
- Спеціальний посланник президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер 19 листопада заявив, що після завершення війни в Україні НАТО має відігравати роль "захисника миру" в Європі. Він зазначив, що під час зустрічі учасники обговорювали майбутню архітектуру європейської безпеки, зокрема механізми прозорості та деескалації, а також роль Північноатлантичного альянсу в цій системі.
- Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна має зберегти можливість вступу в Європейський союз, дістати допомогу у відбудові й надійні гарантії безпеки після припинення вогню. За словами Мерца, учасники зустрічі підготувалися до ймовірних мирних переговорів, у яких мають узяти участь представники України, країни-агресора Росії, США і Європи.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати



