Сьогодні був присутнім на події, значення якої наша нація усвідомить із роками 

Шановні співвітчизники, сьогодні був присутнім на події, значення якої наша нація ще глибше усвідомить із роками.

На рідну землю, до серця України – священного Києва – повернулися полковник армії Української Народної Республіки, голова Організації українських націоналістів Андрій Мельник і його вірна дружина й соратниця Софія Федак-Мельник.

Вони повернулися додому.

Повернулися в Україну, за яку боролися, яку носили у своєму серці навіть на чужині, за яку молилися й за яку жертвували власним життям.

Це не лише перепоховання. Це – акт великої історичної справедливості. Це – повернення пам’яті. Повернення нашої державної тяглості. Повернення тих імен, без яких неможливо скласти повну історію української нації.

Упродовж століть Москва прагнула не тільки окупувати українську землю – вона хотіла розірвати наш історичний корінь, розпорошити по світах нашу пам’ять, зробити так, щоб українські герої залишалися вигнанцями навіть після смерті. Тому сьогоднішня подія має не лише символічне, а й глибоке державницьке значення.

Ми мусимо усвідомити просту істину: український пантеон національної слави не може бути завершеним, доки наші великі сини залишаються на чужині.

Україна повинна повернути своїх героїв додому.

Ми маємо повернути прах великого гетьмана Івана Мазепи, творця першої української Конституції Пилипа Орлика, головного отамана Симона Петлюри, гетьмана Павла Скоропадського, полковника Євгена Коновальця, провідника Степана Бандери й тисячі інших українців, які творили нашу державність і чиї могили сьогодні розкидані по світах.

Бо народ, який не шанує своїх героїв, не має майбутнього. А народ, який повертає свою пам’ять, – стає сильним, цілісним і непереможним.

Сьогодні Україна повертає не лише імена – Україна повертає свою державну пам’ять.

Україна повертає своїх.

Україна повертає свою історію.

Україна повертає себе.

Слава Україні!