Лідера ОУН Мельника і його дружину перепоховали на Національному військовому кладовищі. Фото, відео

Останки Мельника і його дружини ексгумували в Люксембурзі 19 травня, 21 травня вони вже були в Україні
Фото: Володимир Зеленський / Facebook
25 травня на території Національного військового меморіального кладовища в Київській області відбулося перепоховання голови Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника і його дружини Софії Федак-Мельник. Церемонія стала першим почесним перепохованням борця за незалежність України на НВМК. Видання "ГОРДОН" зібрало головне про подію, учасників церемонії та шлях повернення подружжя в Україну.
Мельник був одним із провідників українського націоналістичного руху XX століття. Після загибелі засновника ОУН, полковника Армії УНР і командира Січових стрільців Євгена Коновальця 1938 року Мельник очолив Організацію українських націоналістів. Під час Другої світової війни перебував у підпіллі, еміграції й був ув'язнений у нацистському концтаборі.
Після війни жив у Західній Європі й займався діяльністю української діаспори. Помер Мельник 1964 року в Кельні, його поховали в Люксембурзі, нагадали в Українському інституті національної пам'яті.
Перепоховання Мельника, як пояснюють в ОУН, має насамперед символічне й державницьке значення, яке виходить далеко за межі суто меморіальної події, – повернення його останків із Люксембургу до Києва розглядають як акт відновлення історичної тяглості української державності.
Процес повернення останків подружжя в Україну тривав приблизно тиждень. 19 травня в Люксембурзі відбулася церемонія ексгумації.
"Усе відбулося відповідно до церемонії його поховання у 1964 році: троянди, прапор ОУН, молебень, тужливий спів, сльози. Але цього разу була одна суттєва відмінність: полковнику найвищу шану віддавала незалежна Україна. [...] Українська держава, безкомпромісній боротьбі за самостійність якої він присвятив своє життя, віддавала шану великому полковнику. Безсумнівно, це історична подія", – наголосив голова ОУН Богдан Червак.
Першою символічною точкою маршруту стало Закарпаття, яке в українській історичній пам'яті пов'язують із Карпатською Україною – державним утворенням 1939 року, до становлення якого була дотична діяльність ОУН, повідомив Червак.
21 травня домовину доправили до Києва, а 23 травня в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ відбулося центральне заупокійне богослужіння й чин похорону над останками Мельника і його дружини.
Перепоховання планували 24 травня, але через масовану ракетно-дронову атаку країни-агресора РФ на Київ його перенесли, зазначило "Інтерфакс-Україна".
Церемонія перепоховання відбулася на території НВМК за участі керівництва держави, військових, духовенства й представників історичної спільноти. У заході взяли участь президент України Володимир Зеленський, третій президент України Віктор Ющенко, прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, керівник Офісу президента Кирило Буданов, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, міністри, ветерани та громадські діячі.
За словами глави держави, "багато хто" роками намагався повернути в Україну видатних політичних діячів і героїв – людей, які належали до різних політичних традицій, але яких об'єднували віра в Україну, готовність боротися за її незалежність і прагнення бачити її вільною державою. Зеленський пояснив, що через історичні обставини багато таких постатей були поховані поза межами України, і нині країна поступово повертає їх додому.
"Таких величних постатей, які сьогодні спочивають не вдома, а волею історичної несправедливості розкидані по світу, на жаль, чимало. Й усі вони заслуговують і точно хотіли б бути вдома", – зазначив глава держави.
Перепоховання відбулося відповідно до військового поховального ритуалу. Одним із символічних моментів стало внесення до місця поховання землі, привезеної з могили Мельника в Люксембурзі.
Наприкінці березня Буданов повідомляв про підготовку пропозицій щодо створення Пантеону видатних українців – місця пам'яті для визначних діячів, які нині поховані за кордоном. Зокрема, Україна вже веде переговори щодо повернення на батьківщину тіла Коновальця, похованого в Роттердамі (Нідерланди).
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати



