Тепер це частина нашої реальності, як божевільні твіти Трампа 

Бачила сьогодні, як сіткомети ловлять FPV-дрони. Майже 90% пострілів – успішні. Але це в руках бійців "Омеги". Не певна, що я б змогла в останню мить влучити в російський дрон, що летить тебе вбивати зі швидкістю 100 км/год.

При цьому український виробник BlueBird позиціонує сіткомети як засіб останнього шансу. Та називає їх "Чіпа" (хто знає польську, зрозуміє жарт). Сіткомети, такі як "Чіпа", офіційно не є зброєю. Тому їх можуть придбати й цивільні.

"Фермери на Херсонщині, волонтери, журналісти, всі, хто возить продукти на фронт. Майже всі, хто буває близько до кілзон", – командир групи спецпідрозділу "Омега" з позивним Поляк перелічує тих, кому можуть бути потрібні сіткомети. За умови, що вони потренуються стріляти й цілитися хоча б у тирі.

Сам Поляк ловить сітками російські дрони на покровському напрямку щотижня, під час пересування чи виходу з позицій. Для його групи це допоміжний засіб до помпової рушниці. Технологія поки недосконала. Сітка викидається за допомогою піропатрона, розкривається в повітрі й заплутує дрон. Стріляти можна з відстані до 25 м, але навіть тоді треба залишатися в укритті. Бо уламки все одно можуть прилетіти в тебе.

Одноразовий сіткомет коштує трохи більше ніж 3 тис. грн. Тож, звісно, хотілося б і дешевше, і надійніше.

Поляк мріє про автоматичні сіткомети на НРК, якими доставляють провізію на позиції, та потужніші сіткомети, здатні збивати важкі дрони-бомбери. Українські розробники обіцяють, що скоро буде й таке.

Колись поїздки всередині тунелів з антидронових сіток здавалися мені химерним сном. Зараз це така сама частина нашої реальності, як звук повітряної тривоги чи божевільні твіти Трампа.

Колись я не виходила з дому без помади чи пудри, зараз – без турнікета та бинта. Мені не хочеться уявляти часи, коли сіткомети стануть звичайним засобом захисту цивільних у містах. Та, думаю, я вже не дуже здивуюся, якщо вони настануть.