Цифра у 100 тис. убитих поляків не підтверджена жодним науковим дослідженням
Серйозна відповідь у дискусії з Польщею має бути не емоційною, а фактологічною. Україна справді має що сказати про польсько-український конфлікт 1940-х років.
Абсолютна більшість документів про нього зберігається саме в українських архівах. Їхній зміст руйнує звичний польський наратив про страждання лише поляків і вину лише українців. Саме тому польські політики не зацікавлені у відкритій дискусії між істориками обох країн. Натомість вони зафіксували вигідну їм інтерпретацію в законодавстві й готові карати за спроби її перегляду.
Тим часом в Україні на базі Українського католицького університету реалізовано надзвичайно важливий науковий проєкт зі встановлення кількості й імен жертв польсько-українського конфлікту. Його результати також не вкладаються в офіційний польський наратив. Дослідникам уже вдалося встановити факти загибелі близько 30 тис. українців, із них майже 10 тис. – на Волині. Нічого подібного за масштабом і рівнем документування в польській історіографії не існує. Натомість цифра у 100 тис. убитих поляків, яка сьогодні фактично закріплена в польському законодавстві й політичному дискурсі, не підтверджена жодним науковим дослідженням.
Показово, що саме зараз в Україні виходить третій том проєкту "Жертви польсько-українського протистояння 1939–1947 років". У ньому зібрано відомості про понад 2,5 тис. українців, убитих у Галичині. Більшість із них установлені поіменно.Тому відповіддю на політичні заяви мають бути не зустрічні емоції, а факти, документи й імена. Саме вони рано чи пізно руйнують будь-які історичні міфи.
Джерело: Volodymyr Viatrovych / Facebook