Михайло Саакашвілі
Грузинський і український політик. У 2004–2013 роках – президент Грузії. У 2015–2016 роках – голова Одеської облдержадміністрації, з 2020 року – голова Виконавчого комітету реформ України
У моїй камері повно тарганів, а замість туалету – очко. В’язниця розташована поруч із заводом Іванішвілі
Повідомлю додаткові подробиці про умови мого ув’язнення. Зараз мене тримають у маленькій, темній, повній тарганів, непровітрюваній камері, де замість туалету – очко (у таких самих умовах перебувають усі політв’язні тут).
1 жовтня виповниться п’ять років мого ув’язнення. Рівно стільки ж, скільки Сервантес провів у в’язниці.
Тримання протягом такого строку в одиночній камері, згідно з міжнародними нормами, прирівнюється до тортур і нелюдського поводження. В’язниця розташована на території, що прилягає до Руставського цементного заводу, який належить Іванішвілі, і звідти на нас постійно осідає канцерогенний пил цього заводу, що ускладнює дихання.
На відміну від 99% ув’язнених, мені весь цей час заборонено телефонувати (останнім часом дозволили лише розмовляти з Алісою кілька хвилин на тиждень), незважаючи на те, що це передбачено законом.
Мені відмовляють у зустрічі з консулом України, в отриманні української друкованої продукції та відеоконтенту. Моїм адвокатам чомусь забороняють приносити фотографії, зокрема фотографії моїх дітей та онука. Також неодноразово відмовляли у відвідуванні численним міжнародним, урядовим та парламентським делегаціям.
Одно слово, зі мною поводяться, як з військовополоненим, тільки тут не дотримуються Женевської конвенції. Усе це – як і мої тортури та отруєння на початку – звичайно, розраховано на те, щоб зламати мене, але такої честі, звісно, ніколи не матимуть ані Іванішвілі, ані його господар у Москві.
Джерело: Mikheil Saakashvili / Facebook