У Слов'янську ведуть новенький водогін. Гроші самі себе не помиють 

Слов'янськ рівняють КАБ, Shahed, ракетами. Слов'янськ виходить на дорогу, яка веде до поняття "Фортеця-Слов'янськ". Можливо, скоро тут будуть вестися бої вже просто на вулицях. Можливо.

У Слов'янську кладуть асфальт.

І я буду останньою, хто звинуватить у цьому місцеву владу і клятого Зеленського. Бо ясно ж, що в усьому в нашій країні винуватий Зеленський, он він, он, особисто стоїть у помаранчевому жилеті "Автодору".

І пісяв у під'їзді саме він.

Чому я буду останньою, хто звинуватить "Автодор" у прокладенні асфальту під КАБ, ракетами – можливо, останнього асфальту в житті Слов'янська?

Бо я чудово знаю необхідність доріг та хоч натяку на дороги – там, де ведуться бої. Хто ще не знає такої необхідності, о, тилова людино, – то уяви, що тебе везуть у "швидкій" з гострим апендиксом (наприклад) роздовбаними дорогами. Рахунок на хвилини, твій апендкс уже прорвався, у тебе перитоніт – а машина повзе зі швидкістю хіба 40 на годину.

Уявив? От і заткнись.

Бо поранення і золоті хвилини доставки пораненого до медицини тобі й уявити складно, бачу.

Але у Слов'янську ще й кладуть водогін.

Ще раз повторю – у Слов'янську вирішили класти новий водогін. Старі труби змінюють на нові. Можете поволати за незламність – а ми тут тихенько поговоримо про відмивання грошей.

...коли ми їздили фронтами ще за часів ООС, то часто бачили пошкоджені обстрілами будинки, школи, адміністративні будівлі – і ось раз, ми приїздимо за два тижні, а вони вже відремонтовані. І стоять нові вікна, лежать нові дахи.

І так постійно, ми вже й з ліку збилися, скільки разів ремонтували школу в умовній Новотошківці, наприклад. Боже, це просто приклад.

І знаєте, я з підвищеним пафосом говорила про незламність. Коли ще й поняття незламності особливо не було.

А потім мені пояснили, як це робиться.

Мені пояснили навіть про замовні обстріли (не доведено).

І про те, як *миються гроші в селах та містах на лінії фронту* потужно й незламно оце от все. Ще навіть до введення таких понять на державному рівні.

У Слов'янську кладуть асфальт.

І я буду остання, хто виступить проти цього. Дороги під час війни – це необхідність.

Але, але.

Але у Слов'янську ведуть новенький водогін.

Для жменьки людей, що там лишилися.

Для чого?

А для того.

Ти що, дурепа непонімающа?

Гроші самі себе не помиють.