Іванішвілі виконав першу частину російського завдання, але боїться американців 

Російські економічні санкції проти Грузії мають попереджувальний характер і спрямовані проти Іванішвілі. Так само, як влітку росіяни скористалися вразливістю грузинської енергосистеми через біткоіни й двічі залишали Грузію без світла, щоб попередити режим "Грузинської мрії": час починати виконувати обіцяний росіянам план.

Цей план передбачає визнання окупованих територій та їхніх де-факто кордонів. Це, зі свого боку, потрібно Росії, щоб відкрити залізничне сполучення через Абхазію і в такий спосіб з’єднатися з Іраном. Мета – створити проблеми для Середнього коридору, що простягається через Кавказ і має важливе значення для незалежності регіону.

Грузію використовують у регіоні як троянського коня. План також передбачає відновлення дипломатичних відносин між Грузією та Росією й оголошення країни нейтральною. Цей нікчемний диктатор поки що не може розпочати реалізацію плану, побоюючись гострої реакції грузинського суспільства. Зараз "Грузинська мрія" підвищує пенсії та виділяє переселенцям якісь копійки. Оскільки виборів поки що не передбачено, ці соціальні заходи, а також появу нових фейкових акаунтів тролів і ботів можна пояснити лише одним: до кінця року вони мають намір запустити цей російський план зі знищення Грузії й намагаються заздалегідь придушити протестні настрої в суспільстві.

З одного боку, "Грузинська мрія" виконала першу частину російського завдання: провела пропагандистську підготовку до відкриття залізниці через Абхазію. Із цим пов’язані й істеричні нападки на Європу, і постійно повторювана заїжджена пластинка про Георгіївський трактат. Але тепер вони не можуть виконати другу і головну частину цього доручення, а саме укласти угоду з окупаційною "владою Абхазії" та реально відкрити залізницю. Вони бояться грузинського народу і його гніву, подібного до того, що стався в ніч Гаврилова. Але ще сильніше вони бояться американців, для яких відкриття залізничного сполучення з Іраном – а саме в цьому й полягає сенс абхазької залізниці – є абсолютно табуйованою темою.

Коротко кажучи, Іванішвілі доведеться зробити вибір: або до кінця лягти під Росію, або досягти якоїсь угоди з грузинським народом щодо перехідного етапу передання влади. Якщо він усе ж піде шляхом подальшого зближення з Росією під її тиском, то все для нього закінчиться дуже швидко і дуже погано. Історія ніколи не пробачить Іванішвілі того, що він відкинув нас назад, у пащу лева, коли ми вже були в безпечному місці. Ми маємо до кінця усвідомити цю ситуацію і як слід підготуватися! Потрібно попередити суспільство й мобілізувати його.