Зустріч Реткліффа в Москві для нас не погана. Путін знає: спецслужби, як правило, не жартують
Я думаю, що в Реткліффа були свої чіткі задачі й меседжі, і насамперед – попередження. Певно, говорили і про Європу: багато хто з американців розуміє, що всі ці російські "фінти" з дронами, які злітають із "сірих" танкерів, і загрози критичній інфраструктурі – це те, що впливає на весь Захід. Хоча в сьогоднішній американській адміністрації немає особливо поважного ставлення до значної частини Європи, вона все одно залишається західною реальністю, пов'язаною зі Штатами. Такі візити не виникають нізвідки: президент Литви Гітанас Науседа говорив, що вони знали про підготовку цього візиту і очікують певної інформації вже після таких зустрічей.
Чимало хто говорить, що Путіну могли дати застереження щодо можливих провокацій Росії проти країн НАТО. Це має бути темою, оскільки багато європейських країн стурбовані – ви бачили навіть публічні оцінки американської розвідувальної спільноти про те, що Росія може підняти ставки. У 2021 році, за іншої адміністрації, американці теж виходили з певними оцінками й попередженнями.
Чи почує Путін ці застереження? Думаю, частково почує. Сама присутність Реткліффа – це вже підняття ставок американцями: одна справа – коли до Кремля їздять Віткофф і Кушнер, зовсім інша – коли приїжджає директор ЦРУ. Він має власне розуміння загроз, до нього стікається величезний масив інформації, і за тим, що я знаю від друзів, він дуже сильний аналітик – інший за досвідом, ніж Білл Бернс, але не менш класний. Трамп у деяких критичних випадках дуже уважно його слухав і, наскільки мені відомо, керувався тим, що той казав. Питання – наскільки уважним буде Путін.
Гадаю, у сьогоднішній ситуації, коли в нього провисає економіка, він не хоче і не буде зупиняти бойові дії, бо для нього це історичне питання, питання безпеки його режиму й того, як, за їхньою термінологією, Росія має виглядати після того, як ставки підняті. Тобто ставки він бачить максимально високо, але американців слухатиме, бо прекрасно розуміє: єдиний, хто здатний діяти в цьому світі жорстко, – це американці.
Чи хотів би він домовитися з американцями через нашу голову? Думаю, що ні – можливості для цього зараз немає. Але дослухатися він буде, бо як людина з КДБ знає: спецслужби, як правило, не жартують.
Що це означає для України? Я не думаю, що ця зустріч для нас погана – це моя інтуїція. Навряд американці просуватимуть якийсь окремий варіант саме для нас, бо вони бачать світ інакше: ми для них важливі не самі по собі, а як актив, через який можна впливати на Росію, а отже й опосередковано на Китай, через який можна впливати на Європу, прокручувати розвиток технологій, накопичувати дані для платформ, що приймають рішення на основі штучного інтелекту. Не дуже приємно бути активом, але краще бути активом, ніж нічим. Жодної м'якої, комфортної реальності для нас не буде. Найважливіше для нас – стати в безпековому сенсі частиною Заходу, а без американців це не працює.
І для американців ми маємо становити додану вартість – це звучить цинічно, але саме тому вони й вкладатимуться в нас: не лише грошима, а можливою ескалацією, розвідданими, сприянням, допомогою європейцям, від яких ми критично залежимо фінансово і залежатимемо ще довгі роки. Люди, які працюють над стратегією в американській адміністрації, завжди мислять мовою впливу, важелів, стратегії – і якщо вони бачать нас активом у своїх стратегіях, це вже добре.
Джерело: Радіо Свобода / YouTube