Голова сільради викрав у матері її дворічну доньку. Через 80 років їй вдалося знайти рідних  

"Ми гралися втрьох біля матері у дворі, а тут приїхав голова сільради, забрав мене і двох дівчат, бо голод був сильний і не прогодуєш", – пригадала жінка.

Вона розповіла, що старші сестри змогли втекти, а її привезли до лікарні в місті Балта, де нагодували й передали до дитячого будинку.

"Шукали мене, родичі ходили по дитячих будинках, садочках – ніде не могли знайти. Не показували, бо якби показали, то я, може, впізнала б своїх і побігла б", – зазначила жінка.

Семеняка каже, що після викрадення їй змінили прізвище, по батькові й місяць народження, а також написали, що її батько – ром.

За словами жінки, після народження вона була Катерина Прокопівна Чорна, а стала Катерина Федорівна Шпалій.

Жінка пригадує, як жила в різних дитячих будинках Одеської області, а потім училася на швачку в Тернопільській області. Після закінчення навчання її скерували працювати на фабрику в Переяслав-Хмельницький Київської області. Там вона познайомилася з майбутнім чоловіком – Василем Семенякою.

Після заміжжя жінка знову почала шукати рідних.

"Я була в дев'ятому класі, навчалася в Новгороді. Заходжу туди, у поліцію, починаю перепитувати, як мені можна дізнатися: "Ось свідоцтво про народження, усе, розкажіть, будь ласка. Ми хочемо знайти рідних". А він відкрив свідоцтво про народження, цей слідчий, і читає: "Батько – циган", і каже: "Ми таких не шукаємо", – розповіла вона.

Уже зараз з'ясували, що рідні також шукали дитину, але за справжнім прізвищем.

У репортажі зазначають, що прогрес у пошуках відбувся після того, як онук жінки скористався платформою для дослідження свого родоводу і здав свій зразок ДНК. Він дістав збіг з онукою троюрідної сестри Семеняки, яка живе у Львові. Завдяки спілкуванню з нею вони змогли просунутися в пошуках далі і знайти родичку.