Суспільство

Майже 60 тис. дітей в Україні – без батьківської опіки, однак більшість із них не можна всиновити – Opendatabot

11 травня, 12.40 Этот материал также можно прочитать на русском

Станом на кінець 2025 року в Україні було 59 350 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що на 4% менше, ніж 2024-го. Водночас кандидатів на всиновлення лише 2097, свідчить статистика, яку 11 травня оприлюднив Opendatabot.

За даними Державної служби України у справах дітей, майже 21 тис. дітей втратила обох батьків, решта – мають батьків або законних представників, однак із різних причин живуть в інституційних установах. Із 60 тис. дітей-сиріт лише приблизно 5 тис. мають статус, який дає можливість їх усиновити.

Зараз в Україні зареєстровано майже 2100 кандидатів в усиновлювачі, тобто на одного з них припадає 28 дітей. Понад 1600 кандидатів – подружні пари, ще 479 – самотні люди. Майже 50% – люди віком 40–50 років, 41% – молодші за 40, 10% – старші за 50.

Найбільше охочих у Києві й Київській області, проте третій рік поспіль за кількістю усиновлень лідирує Дніпропетровська область: 2025-го в регіоні знайшли нові сім'ї 136 дітей. Друге місце посіла Київська область (122 дитини) й Одеська (101 дитина). Водночас саме Дніпропетровська область має найбільшу кількість дітей-сиріт і дітей – 7397 дітей.

За статистикою Опендатабот, кількість охочих усиновити дитину щороку зростає. Винятком став минулий рік, коли їх поменшало на 13%. Загалом тогоріч нові сім'ї знайшло 1150 дітей, ще 6,6 тис. були влаштовані під опіку або піклування, що на 7% менше, порівняно з 2024 роком.

За словами адвокатки й усиновлювачки Інни Мірошниченко, значним бар'єром в усиновленні є територіальна система підбору дитини, коли кандидат стає на облік у своєму районі й отримує інформацію лише про дітей, які перебувають на обліку саме там. До того ж велика кількість дітей у системі – це не одна дитина, а великі родинні групи з трьох і більше братів та сестер, яких не можна розділяти, водночас більшість кандидатів готові прийняти в сім'ю лише одну дитину. Також адвокатка зазначає, що в системі вкрай мало соматично здорових дітей.

"Важливо розуміти, що діти потрапляють до інтернатних закладів не від доброго життя: вони можуть мати проблеми зі здоров'ям чи розвитком, спричинені складними умовами в біологічній сім’ї та в інтернатних закладах", – каже Мірошниченко.

Ще однією проблемою, за її словами, є вік дітей: більшість із них – підлітки, водночас кандидати шукають переважно дітей дошкільного віку.

Контекст

2021 року в ЮНІСЕФ повідомляли, що Україна має один із найвищих у Європі показників кількості дітей, яких виховують в інтернатних закладах. Комітет ООН із прав дитини закликав Україну до комплексної реформи, щоб забезпечити дітям можливість зростати в сім'ях.
Того самого року Кабмін погодив законопроєкт, який змінює порядок усиновлення. У ньому пропонували обмежити різницю у віці між усиновлювачем і дитиною 45 роками, запровадити обов'язкове навчання для кандидатів та уточнити порядок надання матір'ю згоди на усиновлення дитини – не раніше ніж за шість тижнів після її народження.
Однак після цього в Україні неодноразово порушували питання складності процедури усиновлення. 2024 року на вебінарі програми "Сирітству – ні!" Фонду Ріната Ахметова експерти зазначали, що кандидати в усиновлювачі часто не розуміють, чому на обліку є діти, які можуть бути усиновлені, однак у службах їм повідомляють, що таких дітей немає.