Батьки покинули рідну доньку після тяжкого поранення в Бахмуті. Історія, що розриває серце навпіл
П'ятирічна Ліза із Бахмута Донецької області вижила під обстрілом російських окупантів, але втратила можливість ходити – дитина пересувається на кріслі колісному. Зараз вона перебуває у львівському Центрі підтримки дітей, оскільки біологічних батьків Лізи позбавили прав. Її історію, що розриває серце навпіл, розповіли 19 травня на сайті ТСН.
Автомобіль, у якому дитина їхала з біологічними батьками, потрапив під вогонь. Ліза дістала важку мінно-вибухову травму, пошкодження хребта і спинного мозку. Як зазначають у репортажі, найбільший удар чекав на дитину в лікарні – рідні батьки просто забули про неї: вони жодного разу не провідали доньки, тому суд позбавив їх батьківських прав.
Вихователі ледве стримують сльози, коли говорять про дитину.
"За Лізу душа просто болить. Є те, що змінити вже не в силі. Але якщо б з Божою допомогою сталося так, щоб знайшлися люди, які зможуть ту дитину провадити по житті, можливо, станеться чудо", – зазначила вихователька закладу Надія Голіян.
Історія Лізи
До львівської лікарні дитина потрапила майже три роки тому під час евакуації з Бахмута.
"Ліза вилетіла з періоду дитинства й одразу стала дорослою. Вона інколи говорить як доросла людина, мислить категорією дорослої людини", – розповіла керівниця центру реабілітації лікарні "Охматдит" Оксана Гдиря.
Лікарі згадують, що батьки взагалі не цікавилися дитиною, тому довелося діяти радикально.
"На жаль, батьки не цікавились її станом здоровʼя, не провідували її тут, тому було прийнято рішення подавати позов до суду про позбавлення батьків батьківських прав", – пояснив керівник управління служби у справах дітей Львівської міськради Володимир Фридрак.
Зараз дитина потребує постійної реабілітації – інтенсивні заняття з лікарями потрібні двічі на рік. Лікарі радять більше перебувати у вертикальному стані.
"Спеціальний пристрій у Лізи вже є, і вона навчилася вправно з ним поратися. Дівчинка повністю сама себе обслуговує й активно пересувається. Попри все пережите вражає психологів своєю стійкістю", – зазначають у матеріалі.
Вихователі згадують, що спершу дитина була дуже наляканою, але поступово почала розквітати.
"Наша головна мета – щоб для Лізи знайшлися батьки. Люблячі батьки. Вона прекрасна дівчинка, позитивна, добра, мудра, розумна", – розповіла вихователька Леся Боднарук.
Фахівці впевнені: за підтримки люблячих батьків подальша реабілітація дитини буде значно успішнішою.
"Я хочу, щоб знайлися мама й тато. Щоб завжди були. Я шукаю батьків", – зізналася дитина.