"Це формує репутацію країни". Про що говорили учасники Culture as capital на форумі Global Culture 

На одній платформі зустрілися дипломати, митці, культурні менеджери, підприємці, банкіри, представники державних інституцій, музичної, fashion- та кіноіндустрій. Головним питанням стало не лише як зберігати українську культуру, а й як перетворити її на ресурс розвитку – створювати культурні продукти світового рівня, виходити на міжнародні ринки, залучати приватний капітал і вибудовувати присутність України у світі не через окремі події, а через довгострокові партнерства й інституції.

Директорка департаменту публічної дипломатії та стратегічних комунікацій Міністерства закордонних справ України Вікторія Ляліна-Бойко під час заходу презентувала "Стратегію публічної дипломатії: пріоритети МЗС на 2026–2030 роки".

"Стратегія публічної дипломатії – це нова візія розвитку напряму. Для МЗС вона визначає, як Україна говорить зі світом. Інструменти публічної дипломатії дозволяють нам ефективно розвивати інформаційну оборону, культурний спротив і водночас посилювати наші позиції в міжнародному вимірі. Запрошую всіх наших партнерів до співпраці. Робімо разом голос України у світі сильнішим, а її глобальну роль – ще більш відчутною та впливовою", – зазначила Ляліна-Бойко.

Психіатр, психотерапевт і психоаналітик Роман Кечур виступив із докладом на тему "Культура як те, на чому ми стоїмо". Він говорив про те, як успадковані поколіннями цінності й норми і далі визначають поведінку суспільства.

"Культура – це не декорація навколо нашого життя. Це система координат, через яку ми розуміємо себе, визначаємо своїх і чужих, реагуємо на загрози, будуємо довіру і приймаємо рішення. У критичні моменти стає особливо видно: суспільство тримається не лише на інституціях, а й на культурі, яку воно носить у собі", – зазначив Кечур.

Одна із центральних дискусій заходу об’єднала відомих українських культурних діячів, серед яких – Максим Вітик, Ірина Данилевська, Богдана Півненко, Андрій Різоля та Владислав Троїцький.

"Світові не потрібна копія того, що він уже має. Міжнародний прорив відбувається тоді, коли український продукт має сильну власну ідентичність, світовий рівень виконання і доступ до глобальної дистрибуції. Наше завдання – перетворити культурний потенціал України на культурний капітал", – сказав Вітик.

Один із блоків форуму був присвячений обговоренню того, як зробити культуру повноцінним сектором економіки і значною частиною українського експорту. Окрему дискусію провели на тему, як сприяти просуванню української культури на законодавчому і державному рівнях.

Практичний погляд на масштабування українських культурних брендів запропонували учасники панелі "Від культурного продукту до глобального ринку".

"Дискусії об’єднала головна теза про те, що культура – це не сфера, яка має існувати лише після вирішення "важливіших" економічних питань. Вона сама створює вартість. Культура формує ідентичність країни, її репутацію, привабливість міст і територій, продукти креативної економіки, міжнародні зв’язки та середовище, у якому виникають нові бізнеси й інституції, – ідеться у пресрелізі. – Сам Global Culture Forum II визначає себе як простір міжнародного діалогу, де культура розглядається як основа державності, дипломатії та економіки".