Екомито CBAM загрожує економічній і національній безпеці України – дослідження GMK Center 

Згідно з документом, війна вже суттєво змінила економічну модель України. Через руйнування експортноорієнтованої промисловості й логістики зростання ВВП сповільнюється: 2026 року його прогнозують на рівні приблизно 1,8%. Водночас зростають дисбаланси в економіці: дефіцит зведеного бюджету сягне 19,4% ВВП, дефіцит зовнішньої торгівлі – 26,5%, а частка державних видатків – понад 61% ВВП.

Важливу роль у підтримці макрофінансової стабільності зараз відіграє зовнішня допомога – 2025 року її оцінюють у приблизно $52 млрд. Однак, як зазначають аналітики, ці кошти не формують внутрішнього економічного розвитку, значною мірою їх спрямовують на покриття дефіцитів, і вони стимулюють зростання імпорту.

На цьому тлі CBAM створює додатковий тиск: за оцінками GMK Center, у 2026–2030 роках Україна може втратити до $3,9 млрд експорту металургійної продукції й іще $3,6 млрд податкових надходжень. Загальні втрати ВВП з урахуванням ланцюгів постачання можуть сягнути $6 млрд, або до 2,1% ВВП. Експорт української металургії в ЄС може скоротитися до $1,75 млрд до 2030 року, а сукупні платежі CBAM для українських виробників у 2026–2030 роках можуть становити приблизно €1,2 млрд – це можна порівняти з дворічним обсягом інвестицій у галузь.

"CBAM має дискримінаційний характер щодо країн із нижчим рівнем доходу, які не можуть забезпечити масштабне фінансування декарбонізації", – зазначають у дослідженні.

Окрему увагу аналітики приділяють соціальним наслідкам. Металургійна галузь традиційно забезпечує зайнятість у промислових регіонах, зокрема поблизу лінії фронту. Скорочення виробництва може призвести до втрати десятків тисяч робочих місць, зростання міграції й посилення соціальної напруги. Водночас можливості компенсувати втрати з інших секторів обмежені: альтернативні галузі не здатні швидко замістити до $2 млрд експорту, $0,9 млрд інвестицій та $1,6 млрд податкових надходжень, які генерує металургія.

У дослідженні також наголошують, що CBAM посилює ризики для національної безпеки: ослаблення промислової бази може вплинути на обороноздатність країни, а зростання залежності від зовнішньої допомоги – створити додаткові макрофінансові ризики. Без додаткових механізмів підтримки й адаптації, зокрема фінансування декарбонізації за участі ЄС, CBAM може прискорити деіндустріалізацію України, попереджають аналітики.