Нафта подорожчала до понад $100 на тлі загострення на Близькому Сході. Що там відбувається?

Гроші

9 вересня ціна ф'ючерсів на нафту марки Brent перевищила $100 за барель, сягнувши найвищого рівня більш ніж за шість тижнів. Зростання цін пов'язане із загостренням конфлікту на Близькому Сході й побоюваннями щодо перебоїв у постачанні нафти з регіону. Про це інформує Reuters.

Востаннє нафта долала позначку $100 наприкінці липня.

Станом на ранок середи ціна на Brent зросла на $2,01, або 2,05%, – до $99,93 за барель. Раніше ціна піднімалася до $100,19 за барель. Тим часом вартість американської нафти марки West Texas Intermediate (WTI) підвищилася на $1,49, або 1,60%, – до $94,52 за барель.

Ціни на нафту марки Brent зросли на чверть із початку минулого місяця на тлі надій на врегулювання конфлікту між США й Іраном, який триває вже шість місяців.

Від початку війни на Близькому Сході 28 лютого найвищої позначки ціна нафти сягнула 30 квітня. Тоді вона коштувала $126,41 за барель.

Цього тижня атаки хуситів, яких підтримує Іран, на енергетичні об'єкти Саудівської Аравії призвели до загоряння нафтових об'єктів, що створило загрозу значного розширення конфлікту.

Ці атаки також ставлять під загрозу постачання нафти Червоним морем, яке є головним альтернативним маршрутом до Ормузької протоки.

Експерти побоюються, що атаки на нафтові танкери можуть скоротити обсяги перевалки нафти між суднами в Оманській затоці, яка досі відігравала головну роль у забезпеченні світових ринків нафтою і стримуванні цін.

8 вересня Центральне командування збройних сил США повідомило, що американські сили атакували п'ять іранських танкерів для перевезення сирої нафти. У заяві йдеться, що це сталося після того, як Корпус вартових ісламської революції (КВІР) двічі протягом двох днів атакував військовий корабель ВМС США балістичними ракетами.

Американський військовий корабель ухилився від іранських атак і продовжив патрулювання в регіональних водах. Серед американських військовослужбовців постраждалих немає.

Контекст

Активна фаза війни між Іраном і США почалася 28 лютого цього року – цього дня США разом з Ізраїлем завдали авіаударів по території Ірану, унаслідок яких загинуло кілька десятків вищих державних діячів, зокрема верховний лідер аятола Алі Хаменеї.
12 квітня президент США Дональд Трамп заявив про блокаду Ормузької протоки військово-морськими силами США. 28 травня США й Іран досягли угоди про 60-денний меморандум щодо припинення вогню й початку переговорів стосовно ядерної програми Тегерана. 1 червня Трамп оголосив, що виконав умову Ірану щодо припинення бойових дій між Ізраїлем і Ліваном.
У ніч на 18 червня США й Іран підписали меморандум про взаєморозуміння щодо завершення війни. Наступного дня CENTCOM поінформував про офіційне зняття блокади з іранських портів, передбачене документом. Утім, після цього країни знову обмінювалися ударами, через що Трамп 8 липня оголосив, що перемир'я припинено. Протягом серпня США й Іран кілька разів обмінялися ударами.
Відтоді країни ведуть переговори, у яких Пакистан є посередником. Однак публічні заяви лідерів США й Ірану не свідчать, що сторони наблизилися до укладення угоди.