Нові квоти ЄС можуть скоротити експорт української сталі на 60% і коштувати до $1 млрд на рік – ЗМІ 

З 1 липня в ЄС почала діяти оновлена система захисту ринку сталі, яка передбачає скорочення загального обсягу безмитних квот із 39 млн до 18,3 млн тонн на рік. Для України встановлено індивідуальну квоту на рівні 1,05 млн тонн, що приблизно на 60% менше за обсяг експорту української сталі до країн ЄС у 2025 році, який становив 2,65 млн тонн.

Як зазначає видання з посиланням на директора GMK Center Станіслава Зінченка, у підсумку український експорт сталі може скоротитися на 1,3–1,5 млн тонн на рік, а втрати валютної виручки сягнуть $850 млн – $1 млрд. Найбільше обмеження позначаться на виробниках листового та довгомірного прокату: випуск листового прокату може скоротитися на 35–40%, а експорт довгомірної продукції – приблизно на 65%.

Експерти, опитані ЕП, також звертають увагу, що можливість експорту понад індивідуальні квоти фактично є формальною, оскільки додаткові обсяги розподілятимуться за принципом "хто перший". Водночас ситуацію ускладнює запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM, який збільшує витрати українських виробників. У галузі поєднання нових квот і CBAM називають "подвійним ударом" по конкурентоспроможності української металургії.

У "Метінвесті" та "АрселорМіттал Кривий Ріг", як пише видання, вважають, що встановлені Єврокомісією квоти не враховують відновлення українського експорту у 2025 році й умови роботи підприємств під час війни. За їхньою оцінкою, розрахунок базувався на показниках найскладнішого для галузі періоду – 2022–2024 років.

ЕП зазначає, що наслідки нових обмежень можуть позначитися не лише на металургії. Скорочення експорту означатиме зменшення валютних надходжень, виробництва, податкових платежів, а також негативно вплине на транспортну, машинобудівну та інші суміжні галузі.

В "АрселорМіттал Кривий Ріг" попереджають, що "у короткостроковій перспективі квотування призведе до втрати контрактів та зменшення валютних надходжень. У довгостроковій – ризику зупинки окремих виробничих ліній, скорочення інвестицій у модернізацію та декарбонізацію".

Представники галузі закликають уряд зробити перегляд нових квот одним із пріоритетних питань у переговорах із Європейською комісією. На їхню думку, Україна має наполягати на врахуванні воєнних умов та статусу країни-кандидата на вступ до ЄС, щоб пом’якшити дію нових торговельних обмежень і зберегти доступ до одного зі своїх основних експортних ринків.