У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкти №13414 і №13415, які передбачають податкові й митні стимули для інвестицій у промисловість. Народний депутат, голова підкомітету з питань промислової політики Муса Магомедов вважає, що чинна редакція не враховує специфіки великих гірничовидобувних проєктів і потребує доопрацювання. Про це повідомив фаховий портал GMK Center.
Законопроєкти ухвалили в першому читанні, вони передбачають компенсації інвестицій через податкові й митні механізми. Ідеться про звільнення від податку на прибуток до 10 років, митні пільги на ввезення обладнання, встановлення знижених ставок земельного податку на рівні громад.
За словами Магомедова, нинішня редакція законопроєктів орієнтована на переробну промисловість і не охоплює видобувного сектору, який є базовою й найбільш капіталомісткою частиною виробничого ланцюга.
"Пільги мають поширюватися не лише на переробну промисловість у вузькому розумінні, а й на видобувні проєкти – за умови, що вони інтегровані в ланцюг переробки і збагачення корисних копалин", – наголосив депутат.
Він підкреслив, що підтримка таких проєктів є не пільгою для окремих компаній, а виконанням міжнародних зобов'язань України перед ЄС і США у сфері стратегічної сировини. Зокрема, відповідний підхід передбачений регламентом ЄС про критичні сировинні матеріали (Critical Raw Materials Act), де видобування й первинне перероблення розглядають як єдиний ланцюг створення вартості.
Чинна редакція законопроєктів встановлює максимальний строк реалізації проєктів – три роки. Це, на думку депутата, закороткий строк для великих промислових об'єктів.
"Для капіталомістких проєктів у гірничодобувній галузі реальний цикл реалізації – щонайменше п'ять років. Трирічний ліміт у нинішніх умовах – це не стимул, а бар'єр", – пояснив він.
Парламентський комітет, зазначив нардеп, має розглянути правку, яка передбачає диференційовані строки: до трьох років для проєктів вартістю до €20 млн і до п'яти років для більших інвестицій.
Магомедов назвав нереалістичною встановлену в законопроєкті верхню межу вартості проєкту на рівні €50 млн.
"Вартість одного крокуючого екскаватора становить близько €55 млн. Тобто навіть один базовий агрегат уже виходить за межу, яка робить проєкт невідповідним для пільг", – зазначив депутат.
На його думку, в умовах зростання інтересу європейських та американських партнерів до українських корисних копалин варто скасувати верхній ліміт вартості проєкту.
Серед інших запропонованих змін Магомедов назвав розширення переліку обладнання, яке можна буде ввозити без мита і ПДВ. Ідеться про промислові двигуни, печі, трансформатори, підшипники, кабельну продукцію й вимірювальні прилади, також пропонують знизити поріг доходів від профільної діяльності для отримання податкових пільг із 90% до 80%, що відповідає практиці країн ЄС.
Депутати також хочуть вилучити норму, яка дозволяє одному платнику податків реалізовувати лише один інвестиційний проєкт, заявив нардеп.
"Великі промислові групи можуть і мають право реалізовувати кілька проєктів одночасно. Критерієм має бути відповідність вимогам, а не кількість проєктів", – підкреслив Магомедов.