Українська металургія під загрозою краху, зупинка заводів б’є по бюджетах міст – Le Monde 

Один із прикладів – "АрселорМіттал Кривий Ріг", де працює приблизно 16 тис. людей. Як пише видання, 25 вересня, після російських обстрілів, підприємство повідомило про неможливість підтримувати свою діяльність. За чотири дні до цього внаслідок удару загинуло п’ятеро працівників, ще 17 дістали поранення.

За даними Le Monde, компанія обговорює з українським урядом умови закриття комбінату. У Кривому Розі побоюються масових звільнень. Для працівників це означатиме не лише втрату доходу, а й бронювання від мобілізації, яке вони мають завдяки роботі на стратегічному підприємстві.

Як зазначає видання, три великі металургійні комплекси у Кривому Розі вже зупинилися, ще два працюють лише на 20–25% потужності.

За оцінкою голови Ради оборони Кривого Рогу Олександра Вілкула, яку наводить Le Monde, податки підприємств цього сектору формують приблизно 40% міського бюджету без урахування суміжної економіки.

"Для міста це економічна катастрофа", – сказав Вілкул.

За його словами, кошти насамперед спрямовуватимуть на школи, лікарні, допомогу пенсіонерам і підтримку війська. На інші витрати грошей практично не залишається.

У масштабах країни галузь зазнала значних втрат ще на початку повномасштабного вторгнення. За даними GMK Center, які наводить Le Monde, втрата двох великих металургійних комбінатів Маріуполя позбавила Україну приблизно 40% потужностей із виробництва сталі.

Нові російські удари поглибили кризу. Видання написало про зупинку "Запоріжсталі", "Каметсталі" та "Інтерпайп Сталі".

"Зараз ніде в Україні не можна гарантувати виробництво сталі. Усі наші заводи зазнали ракетних ударів", – сказав Le Monde керівник офісу генерального директора групи "Метінвест" Олександр Водовіз.

За його словами, масштаб та інтенсивність атак змусили "Метінвест" зупинити всі свої доменні печі. Вартість ремонту кожного із заводів компанії, за його оцінкою, може сягнути кількасот мільйонів доларів.

Одночасно галузь стикається з обмеженням експорту. Як пише Le Monde, із середини липня повторні атаки фактично зупинили судноплавство через чорноморські порти. Раніше цей маршрут був основним для постачання української металопродукції на світові ринки.

Через обмеження експорту скорочують роботу й гірничі підприємства. Зокрема, за даними видання, Ганнівський кар’єр "Метінвесту" закрився, а сусідній Першотравневий працює приблизно на 50% потужності. Його роботу також ускладнюють удари по логістичних маршрутах, зокрема залізничних.

Додатково на галузь тиснуть вартість електроенергії, нестача працівників через мобілізацію та виїзд за кордон, а також європейські квоти. За даними GMK Center, наведеними в репортажі, частка сектору у ВВП України скоротилася з 12% у 2018 році до 5,5% у 2025-му без урахування постачальників і зовнішніх підрядників.

За оцінкою голови Профспілки металургів і гірників України Богдана Оверковського, у галузі працює близько 80 тис. людей. Із 2022 року через втрату маріупольських заводів, мобілізацію та закриття підприємств вона вже втратила приблизно 35 тис. робочих місць.

Підприємства намагаються зберігати колективи й продовжують виплачувати зарплати, пише Le Monde. Водночас загроза подальших зупинок залишається.

"Ми розуміємо, що ми бізнес, і якщо не отримуватимемо прибутку, нам доведеться закритися", – сказав директор із комунікацій DCH Steel Максим Мінюшкін. За його словами, дві шахти компанії працюють на 20–25% потужності.

Наслідки скорочення металургійного виробництва виходять за межі заводів, наголошує Водовіз. За його словами, одне робоче місце в металургії створює ще вісім в інших секторах економіки. Тому, оцінюючи можливі втрати, потрібно враховувати також постачальників і підрядників.

Заступник міського голови Кривого Рогу Сергій Мілютін у розмові з Le Monde наголосив на необхідності зберегти людей у місті.

"У якийсь момент війна закінчиться, і нам знадобляться всі ці люди, щоб відбудовувати країну. Але до того часу ми маємо зробити так, щоб вони не поїхали", – сказав він.