Виробництво сталі в Україні у серпні скоротилося на 57% на тлі зупинки трьох меткомбінатів 

За даними видання, зупинка меткомбінатів позначилася і на роботі суміжних підприємств. Зокрема, виробництво на гірничо-збагачувальних комбінатах у серпні скоротилося на 40%.

Представники "Метінвесту" у коментарях виданню оцінили ситуацію як таку, що поставила українську металургію "на межу виживання". Серед чинників, які впливають на галузь, у компанії називають російські удари, високу вартість і дефіцит електроенергії, блокаду морських портів, підвищення залізничних тарифів, нестачу локомотивів і вагонів, а також нові торговельні обмеження ЄС.

За оцінкою генерального директора GMK Center Станіслава Зінченка, гірничо-металургійний комплекс забезпечує приблизно 40% роботи "Укрзалізниці", 30–40% вантажної бази портів та 10–20% роботи машинобудування. Подальше скорочення виробництва, за його словами, впливатиме на суміжні галузі.

Терміни відновлення зупинених підприємств наразі невідомі. Фахівці продовжують оцінювати пошкодження "Запоріжсталі" та "Каметсталі". Зінченко зазначив, що відновлення великих виробничих потужностей може тривати довго через необхідність розбору завалів, виготовлення нового обладнання та складність його доставки під час війни.

Окремим фактором залишається доступ до ринку Європейського союзу, на який раніше припадало понад 80% українського металургійного експорту. Нові квоти, що діють із липня 2026 року, можуть скоротити постачання української металопродукції на 60% порівняно з 2025 роком – до приблизно 1,05 млн тонн.

"Закритий для нас європейський ринок означає неминуче скорочення потужностей і зупинку заводів", – заявив Зінченко.

Водночас скорочується частка українських виробників на внутрішньому ринку. Якщо до війни імпорт становив 10–20% споживання сталі, зараз його частка наблизилася до 50%. Із орієнтовно 4 млн тонн внутрішнього споживання приблизно 2 млн тонн припадає на імпорт, переважно з Туреччини та Китаю.

Частка металургії у ВВП також зменшилася – з приблизно 10,3% до повномасштабної війни до орієнтовно 5,5% у 2025 році.

За оцінкою GMK Center, галузь забезпечує орієнтовно 70 тис. прямих робочих місць і ще приблизно 280 тис. у суміжних секторах. Металургійні підприємства залишаються великими роботодавцями та платниками податків у Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському та інших промислових містах.

Серед запропонованих бізнесом заходів – створення окремого Фонду відновлення гірнично-металургійного комплексу за аналогією з енергетичним сектором, компенсаційного механізму для зруйнованих підприємств із можливим фінансуванням до $100 млн на проєкт, а також залучення міжнародної допомоги та конфіскованих російських активів.

"Метінвест" також виступає за переговори з ЄС щодо пом’якшення квот на українську сталь та запровадження спеціального режиму європейського екологічного мита CBAM на період війни.