Голобуцький заявив про різний підхід у справах про ДТП за участю працівників НАБУ 

"Три ДТП без смертельних наслідків – підозри. Смертельна ДТП за участю керівника підрозділу НАБУ – закриття провадження. Саме цей контраст ставить питання, на яке досі немає переконливої відповіді", – зазначив він.

Політолог наголосив, що суспільний інтерес до справи пов'язаний не лише з посадою Русаєва, а й із загибеллю людини й відмінністю процесуальних рішень у різних справах. Ідеться про ДТП, яка сталася 2 квітня 2018 року поблизу станції метро "Виставковий центр" у Києві. Унаслідок аварії загинула Марина Арустамова. За словами Голобуцького, запитання викликає порівняння цієї справи з іншими провадженнями щодо працівників НАБУ. Він зазначив, що останнім часом кількох співробітників бюро повідомили про підозри у справах про ДТП, де були потерпілі й важкі тілесні ушкодження, однак не було загиблих.

"Тому закономірно виникає питання: чому у справах без смертельних наслідків були підозри, а у справі, де людина загинула після наїзду на пішохідному переході, підозри не було, а провадження, за інформацією сторони потерпілих, закрили?" – написав політолог.

Він також звернув увагу, що розслідування у справі, за наявною інформацією, здійснювало Державне бюро розслідувань, тому запитання щодо ухвалених процесуальних рішень мають бути адресовані органу досудового розслідування, прокурорам і суду. Окремо Голобуцький нагадав про публічні заяви матері загиблої Марини Арустамової, яка раніше висловлювала незгоду з підсумками розслідування й вимагала повного з'ясування обставин трагедії. На думку політолога, ідеться не про критику НАБУ як інституції, а про потребу забезпечення прозорості та зрозумілості процесуальних рішень у резонансних справах.

"Якщо людина з багаторічним кримінальним провадженням та очевидними репутаційними ризиками не лише залишається в системі, а й продовжує працювати на керівному рівні, суспільство має право запитати: кому була вигідна така кадрова конструкція?" – зазначив він.

Голобуцький також звернув увагу на те, що, за інформацією сторони потерпілих, рішення про закриття провадження ухвалили в період загострення ситуації навколо НАБУ.

"Якщо одних співробітників робили максимально публічно вразливими, то інший фігурант резонансної справи фактично був виведений із зони кримінального ризику", – написав політолог.

За його словами, суспільство має право дістати відповідь на запитання, чи не була ця ситуація частиною ширшої кадрової логіки.

"Питання полягає не лише в тому, хто закрив справу, а й у тому, кому було вигідно зберегти Русаєва в керівному контурі НАБУ", – підсумував він.