"Мерзенна вісімка". Доньки Путіна друкують наукові праці в західних журналах попри санкції  

Його автори – доктор економічних наук Олексій Пластун і дослідниця теорії ймовірностей Валерія Котельникова з Аналітичного центру "Дослідження фейків та пропаганди в російській науці" Сумського державного університету. Дослідники назвали проєкт "Мерзенна вісімка". Вони з’ясували, що санкційний статус авторів не став перешкодою для публікації їхніх робіт у міжнародних наукових виданнях, зокрема тих, що індексуються у Scopus.

До списку потрапили вісім росіян, проти яких запровадили санкції США, ЄС, Великої Британії або Швейцарії. Серед них – старша донька Путіна Марія Воронцова, генетик та ендокринолог. Її дослідження стосуються генетики й довголіття. За даними авторів дослідження, її праці публікували Springer Nature та швейцарське видавництво MDPI.

Молодша донька Путіна Єкатєріна Тіхонова керує Центром штучного інтелекту Московського державного університету та фондом "Іннопрактика". Дослідники звертають увагу на зв’язки очолюваних нею структур із російським військово-промисловим комплексом. Попри санкції США, її наукові роботи виходили в американському видавництві Allerton Press.

У переліку також Міхаїл Ковальчук – керівник Національного дослідницького центру "Курчатовський інститут" і брат Юрія Ковальчука, якого називають близьким до Путіна банкіром. Його роботи публікували IOP Publishing та International Union of Crystallography. Крім того, він обіймає редакторські посади в наукових журналах, які розповсюджує Springer Nature.

Ще один фігурант – Владімір Літвіненко, ректор Санкт-Петербурзького гірничого університету та науковий керівник дисертації Путіна. Попри санкції США, його роботу опублікували в міжнародному журналі Antarctic Science.

До "вісімки" також увійшли:

• Владімір Бєспалов – керівник Російського наукового фонду, чиї праці після запровадження санкцій США виходили у виданнях Pleiades Publishing та MDPI;
• Ніколай Рогалев – ректор Московського енергетичного інституту, який публікується у видавництві Elsevier;
• Андрій Поляков – директор Інституту історії матеріальної культури РАН, статтю якого Springer Nature опублікувало в журналі Nature Communications;
• Кірілл Сіпало – генеральний директор Центрального аерогідродинамічного інституту імені Жуковського, чиї роботи виходили у Elsevier та American Physical Society.

За підрахунками авторів дослідження, найбільша частка публікацій цієї групи припала на видавничу групу Pleiades – 59%. Ще 17% робіт вийшли у виданнях MDPI. Серед інших видавництв, у журналах яких публікувалися ці науковці, дослідники називають Elsevier, Taylor & Francis, American Physical Society, IEEE, Frontiers, IOP Publishing, International Union of Crystallography та Cambridge University Press.

Автори наголошують, що йдеться не лише про наукову репутацію окремих російських дослідників. На їхню думку, публікації у західних журналах дають підсанкційним особам можливість і надалі бути присутніми в міжнародному науковому просторі.

Пластун і Котельникова повідомили, що підготували аналітичну довідку англійською мовою та разом із Міністерством освіти і науки України надіслали офіційні запити до видавництв, які фігурують у дослідженні. Отримані пояснення видавців аналізують і передають інформацію урядам країн-партнерів через Міністерство закордонних справ України.

Крім того, автори готують офіційні скарги до санкційних органів Єврокомісії, OFAC у США, OFSI у Великій Британії та SECO у Швейцарії.

Дослідники також звертають увагу на ширшу проблему співпраці західної науки з російськими установами. За їхніми даними, із 42 наукових установ РФ, які перебувають під західними санкціями, 13 інститутів Російської академії наук потрапили до списку через підтверджені факти контрабанди західних технологій для російського військово-промислового комплексу. Цю тему Пластун і Котельникова окремо розглянули в дослідженні "Гвинтики воєнної машини. Як Російська академія наук допомагає створювати зброю і технології для війни".