МЗС України прокоментувало ймовірність розділення України і Молдови на шляху до ЄС

Політика

Україна й Молдова продовжують разом рухатися до євроінтеграції, немає підстав для їх "роз'єднання" на цьому шляху. Про це 22 червня сказав журналістам речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, його цитує "РБК-Україна". Коментар Тихого прозвучав у відповідь на останні висловлювання президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, зроблені на полях саміту Молдова – ЄС у Брюсселі.

Тихий запевнив, що Україна й Молдова й далі разом рухаються до вступу в ЄС, і підстав про "роз'єднання" їхніх євроінтеграційних шляхів немає.

Він зазначив, що не всі ЗМІ правильно інтерпретували заяву фон дер Ляєн. У коментарях ішлося виключно про Молдову, а не про порівняння чи протиставлення двох держав, пояснив речник МЗС. За його словами, після відкриття першого кластера переговорів подальший рух здійсюється "за чіткою методологією ЄК". Кожна країна-кандидат отримує індивідуальну оцінку згідно із досягненнями у виконанні внутрішніх показників (бенчмарків – IBAR). Тихий підкреслив, що Київ і Кишинів проходять етапи європейської інтеграції "послідовно та синхронно".

Він запевнив, що ЄС неодноразово звертав увагу на виконання обома країнами необхідних умов для відкриття переговорних кластерів. Тому підстав для висновків про якесь нібито "роз'єднання", каже Тихий, немає. Водночас речник МЗС додав, що Україна розраховує на справедливий та об’єктивний підхід з боку ЄС у межах подальшого процесу розширення блоку.

Euronews писало, що фон дер Ляєн на полях саміту говорила, що після відкриття першого кластера кожна країна-кандидат відповідає за себе. Європейські посадовці й дипломати, імен яких видання не назвало, також нібито визнавали, що роз’єднання країн на шляху до євроінтеграції є лише питанням часу. Дехто зі співрозмовників заявляв, що вважає несправедливим об’єднання Молдови з Україною на шляху до ЄС, адже це "створює хибну рівність між країною, яка перебуває у стані миру, та країною, яка перебуває у стані війни".

Контекст

Молдова разом з Україною набула статусу країни – кандидата в ЄС у червні 2022 року.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у травні 2026 року надіслав листа лідерам ЄС, закликавши до "інноваційних рішень" для прискорення процесу вступу країн Західних Балкан у ЄС. У листі Мерц також закликав до "асоційованого членства" для України як до кроку на шляху до повноправного членства. Він запропонував дозволити Києву брати участь у засіданнях Єврокомісії та Європарламенту – однак без права голосу. Проте Україна зможе голосувати на засіданнях Ради ЄС і Європейської ради.
Президент України Володимир Зеленський відкинув цю пропозицію, назвавши її "несправедливою". Зеленський зазначив, що Україна захищає Європу "повністю, а не частково, і не за допомогою напівзаходів". Тому, за його словами, Україна заслуговує на справедливий підхід і рівні права в межах Європи.
12 червня ЄС офіційно погодив відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до Євросоюзу. Це означає старт першого етапу повноцінних переговорів про членство – так званого фундаментального кластера, який стосується верховенства права, демократії та базових інституцій ЄС.
Зеленський наполягає, що Україна вже технічно готова до відкриття всіх шести кластерів для вступу до ЄС.
Віцепрем'єр із європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка вважає, що після закриття більшості розділів переговорів про вступ Україна може вийти на підписання договору про членство вже 2027 року.