Погрози зіпсованими відносинами й наслідками для ринку. Які країни виступили проти санкцій США

Політика

Китай засуджує рішення Конгресу США ухвалити законопроєкт про "пекельні санкції" проти країни-агресора Росії, ініціатором яких був нині покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Про це 17 вересня заявив речник міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь, його процитувало Anadolu.

У відомстві висловили переконання, що двостороння торгівля "не має зазнавати втручання" з боку третіх країн.

За словами речника, економічна співпраця Китаю з іншими державами ґрунтується на принципах рівності та взаємної вигоди і ця співпраця нібито "не спрямована проти третіх сторін" і не має порушуватися під примусом.

Він також заявив, що Пекін проти того, щоб США накладали свої санкції на китайські чи інші іноземні компанії за дії, які відбуваються за межами США, якщо для цього немає міжнародно-правової підстави.

Раніше цього дня стало відомо, що Палата представників США схвалила законопроєкт щодо обмежень. За нього віддали 262 голоси, проти – 159. Документ буде передано на підпис президентові США Дональду Трампу. Проєкт передбачає право адміністрації запроваджувати тарифи до 100% для країн, що купують російські нафту й газ, серед яких Китай та Індія.

Варто зазначити, що Нью-Делі відреагувало на голосування американських законодавців за санкції, і теж негативно, написало Reuters із посиланням на міністерство закордонних справ Індії. В останньому заявили, що попередили США про здатність нових обмежень вплинути на двосторонні відносини країн і мати наслідки для міжнародного енергетичного ринку. Для захисту власних торговельних та економічних інтересів Індія готова вжити всіх необхідних заходів, запевнили у МЗС.

Станом на зараз Індія залишається одним із найбільших покупців російської нафти. У червні в портах Індії розвантажували понад 2,3 млн барелів російської нафти на добу, у липні обсяги постачань залишалися на такому ж високому рівні. Також разом із Китаєм вони підтримують тісні відносини з Москвою. Під час зустрічі на саміті БРІКС нелегітимний президент РФ Володимир Путін, лідер Китаю Сі Цзіньпін та прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді обговорювали намір створити новий світовий порядок, у якому більше не домінуватимуть країни Заходу.

Окрім Китаю та Індії, підтримку "пекельних санкцій" не схвалила Угорщина. Голова комітету із закордонних справ угорського парламенту Мартон Гайду у Facebook написав, що введення мит для найбільших покупців російських енергоносіїв становить ризик для Угорщини. Водночас він запевнив, що "Тиса" прем'єр-міністра Петера Мадяра "усвідомлює небезпеки й недоліки енергетичної залежності від Росії, і незабаром буде готовий план щодо її усунення".

"Я звернувся до американських партнерів із проханням вжити заходів, щоб Угорщину звільнили від дії цього закону, а також щоб Сполучені Штати підтримали прагнення нашої країни до диверсифікації енергопостачання", – поінформував Гайду.

Контекст

Законопроєкт передбачає введення санкцій проти російських посадовців, а також надання президенту США повноважень установлювати: 500-відсоткові мита на російську нафту, газ, нафтопродукти, нафтохімічну продукцію й вугілля, які імпортують до США; вторинні 100-відсоткові тарифи для країн, які імпортують російську нафту й газ або сприяють ухиленню від санкцій. Строк дії нових тарифних повноважень обмежено п'ятьма роками.
Минулого місяця законопроєкт підтримав Сенат США: за нього проголосувало 86 сенаторів, проти – 11.
Палата представників США 17 вересня ухвалила законопроєкт. Його підтримало 262 конгресмени, здебільшого республіканці. Видання "ГОРДОН" збирало інформацію про те, чому демократи були проти документа в новій редакції.
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи рішення Конгресу США, заявив, що його введення, "безперечно, ускладнюватиме зусилля з пошуку мирного врегулювання в Україні".
Водночас у Білому домі підтвердили намір Трампа підписати законопроєкт, зазначали ЗМІ.