Справа Тимошенко має ознаки політично мотивованого переслідування – Харківська правозахисна група

Процесуальні дії щодо керівниці опозиційної фракції у парламенті вимагають підвищених стандартів ретельності, йдеться у звіті
Фото: Юлія Тимошенко / Facebook
Харківська правозахисна група (ХПГ) проаналізувала дії Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України (САП) у кримінальному провадженні проти народної депутатки, лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко. У звіті на сайті правозахисники констатували високий ризик того, що Тимошенко є жертвою нелегітимного політичного переслідування.
ХПГ зазначила, що у справі відсутні матеріали про дії слідства до появи агента. За стандартами Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) слідство зобов'язане продемонструвати відсутність провокації злочину зі свого боку.
"Твердження про можливу провокацію в обставинах цієї справи не є явно безпідставним, і активує процесуальний тест ЄСПЛ: тягар доведення відсутності провокації покладається на сторону обвинувачення, а національний суд зобов’язаний провести змістовну, а не формальну перевірку", – наголосили експерти.
За висновком ХПГ, дозвіл суду на негласні слідчі дії і прослуховування розмов Тимошенко ухвалений без належної бази.
"Єдиним матеріалом, що претендує на роль фактичного обґрунтування, є показання з чужих слів помічника народного депутата, одержані того самого дня, коли йому надано "спеціальне завдання", – зафіксували правозахисники.
Як наголошено у тексті ХПГ, така практика українських судів раніше неодноразово отримувала засудження від ЄСПЛ.
Правозахисна група підкреслила, що стороні захисту було відмовлено у доступі до оригіналу запису, на якому ґрунтується обвинувачення. Експерти заявили, що в результаті право на захист щодо прослушки є фактично ілюзорним, з огляду на наявність технічних експертних висновків про можливе втручання в запис.
За висновками аналізу, обшуки у справі проти Тимошенко проходили з порушеннями законодавства. Детективи НАБУ влаштували обшуки вночі, без попередньої ухвали суду, і проводили їх понад 11 годин. Необхідність таких дій не отримала належного обґрунтування, а судова легалізація відбулася постфактум за "шаблонними" клопотаннями, підкреслено у звіті.
Режим секретності навколо агента НАБУ, правозахисники вважають прикриттям для обмеження прав захисту.
"Із матеріалів встановлено, що цією особою є чинний народний депутат України – публічна особа, ідентифікація якої з огляду на її статус і доступну в інформаційному просторі інформацію не є ускладненою. У наданих матеріалах відсутнє релевантне та достатнє обґрунтування про реальну загрозу життю, здоров’ю чи майну цього свідка", – йдеться у матеріалі ХПГ.
Публікація НАБУ фрагментів записів з розслідування правозахисники оцінили як системне порушення презумпції невинуватості.
Звіт ХПГ звернув увагу на те, що кримінальна справа розвивається після публічної критики Тимошенко щодо антикорупційних органів та її підтримки законопроєкту про обмеження повноважень НАБУ і САП.
"Обставини провадження містять ознаки, які корелюють з індикаторами, виокремленими у практиці ЄСПЛ: хронологічна синхронізація між публічною позицією [Тимошенко] щодо антикорупційних органів і відкриттям щодо неї кримінального провадження менш ніж через чотири місяці", – написали експерти.
ХПГ підкреслила, що не дає оцінки винуватості чи невинуватості політика.
"Висновок спеціаліста, підготовлений ХПГ за участю експертів у галузі права, не має на меті надання правової оцінки винуватості або невинуватості – таке питання належить до виключної компетенції суду", – наголошено у тексті.
ХПГ повідомила, що правозахисники перейшли до активного моніторингу справи через побоювання щодо законності її провадження та наявність ознак політичного переслідування.
Контекст
- 14 січня 2026 року НАБУ проводило обшуки в офісі партії "Батьківщина" в Києві. Того самого дня Тимошенко повідомили про підозру за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (пропозиція неправомірної вигоди посадовій особі, яка займає особливо відповідальне становище). Санкція статті передбачає до 10 років ув'язнення. Сама вона обвинувачення на свою адресу відкидала.
- 16 січня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід для Тимошенко з можливістю внесення 33 млн грн застави. 23 січня повну суму застави внесли. Носіння електронного браслета їй не призначили, а сама підозрювана кілька разів просила не обмежувати її спілкування з нардепами.
- 16 лютого Апеляційна палата ВАКС зняла арешт із частини майна лідерки "Батьківщини" та її чоловіка Олександра Тимошенка. Суд також скасував арешт щодо $6,3 тис., вилучених під час обшуку НАБУ. Адвокати нардепки зазначали, що арешти можуть призвести до "зубожіння" сім'ї. 26 лютого НАБУ виконало це судове рішення й повернуло Тимошенко кошти, вилучені під час обшуку.
- 15 квітня ВАКС дозволив їй виїхати за кордон для участі в міжнародному заході в Хорватії.
- 14 травня Апеляційна палата ВАКС залишила підозру чинною.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати

