Трамп може лишити по собі світ, розділений на три частини – The Guardian 

Автор пригадав, що попередники Трампа, експрезиденти Америки також намагалися закріпити свою політичну спадщину наприкінці своїх каденцій. Так, Джордж Буш – старший втрутився в громадянську війну в Сомалі, Білл Клінтон намагався врегулювати ізраїльсько-палестинський конфлікт, а Барак Обама нормалізував відносини з Кубою та уклав ядерну угоду з Іраном. Однак, на думку Блумфілда, спадок Трампа може мати значно небезпечніші наслідки.

Одним із головних ризиків колумніст назвав можливу тристоронню зустріч Трампа, нелегітимного президента Росії Володимира Володимира Путіна та лідера Китаю Сі Цзіньпіна, яка може відбутися в Китаї наступного місяця на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) в Шеньчжені. На думку автора, така зустріч може стати кроком до нового світового порядку, адже троє лідерів "мають амбіції змінити спосіб управління світом". Колумніст висловив думку, що один саміт не перетворить ідею на реальність, але він спрямує світ "дуже небезпечним шляхом". Блумфілд відмітив, що редакційна колегія Wall Street Journal назвала запропонований саміт "можливо, найгіршою ідеєю другого терміну Трампа".

Блумфілд застеріг, що наслідки такого зближення можуть бути особливо серйозними для України. Він звернув увагу на одну з останніх заяв Трампа про те, що Росія, яка безперервно завдає ударів по Україні, нібито поводиться нормально щодо України, а також на слова спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа, який під час зустрічі з Путіним назвав останнього "гуманістом". На думку оглядача, політика Вашингтона дедалі більше нагадує поступки Кремлю. Якщо США скоротять підтримку європейських союзників, перед якими постає російська загроза, це матиме наслідки для безпеки всього континенту. В Азії послаблення американських гарантій створить додаткові ризики для Тайваню, Японії, Південної Кореї та Австралії.

Колумніст також розкритикував Стратегію національної безпеки адміністрації Трампа, яка, за його оцінкою, містить жорсткі зауваження на адресу традиційних союзників США, але уникає настільки ж прямої критики Росії та Китаю. Варто зауважити, що у Кремлі її сприйняли схвально, вона передбачає можливості відновлення відносин між Москвою та європейськими країнами. Блумфілд уважає, що така зміна підходу відповідає давнім прагненням Путіна обмежити американський вплив у Східній Європі, тоді як Сі Цзіньпін може скористатися послабленням позицій Вашингтона в Азії.

Інтереси трьох держав охоплюють не лише територіальний вплив, а й контроль над енергетичними ресурсами, технологіями, ланцюгами постачання та космічними програмами, вважає він. Якщо Вашингтон, Москва й Пекін почнуть узгоджувати свої дії коштом Європи та інших країн, це може суттєво змінити глобальний баланс сил. Як зазначив Блумфілд, ще 10 років тому в уявленнях про багатополярний світ поряд зі США та Китаєм важливе місце посідав Євросоюз, однак тепер його роль у такій конструкції може перейти до Росії.

Водночас колумніст не вважає, що зустріч трьох лідерів обов’язково призведе до тривалого союзу. Політика Трампа вже викликає невдоволення частини його прихильників, а наступні президенти США, якими, на його думку, можуть стати віцепрезидент США Джей Ді Венс або держсекретар Марко Рубіо, можуть змінити зовнішньополітичний курс. Проте, наголошує автор, навіть якщо задум Трампа не буде реалізований повністю, це не означає, що США не втратять міжнародних позицій. Однак можливий саміт здатен зміцнити вплив Путіна та Сі Цзіньпіна й стати символом руйнування міжнародного порядку, припустив він.

У червні минулого року, виступаючи на пленарному засіданні Петербурзького міжнародного економічного форуму, Путін розповів про якийсь "новий світопорядок", який нібито "оформлює" з Китаєм. У серпні того ж року Сі Цзіньпін заявляв про намір створити новий світопорядок з РФ. Уже у 2026 році глава Кремля знову оголосив про плани створення "по-справжньому демократичного світопорядку", але вже з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином.