Кого захищав Орбан. ЗМІ назвали імена росіян, проти яких ЄС хоче ввести санкції
ЄС може ввести персональні санкції проти Мединського і не тільки
Фото: ЕРА
Євросоюз планує розширити санкційний список ще на 42 особи. Серед них є відомі росіяни, проти обмежень для яких послідовно виступав колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Про це 9 червня написало "Радіо Свобода" з посиланням на документ із пропозицією до 21-го пакету санкцій ЄС, який опинився в розпорядженні редакції.
На провідних російських бізнесменів, керівників оборонних підприємств, банків, криптовалютних проєктів, які увійдуть до "чорного списку", може чекати заборона на в'їзд у ЄС і замороження їхніх активів на його території. ЗМІ згадує вісім прізвищ.
Видання зазначає, що однією з "найпомітніших фігур" у цьому переліку є російський історик, помічник нелегітимного президента країни-агресора Росії Володимира Путіна Володимир Мединський, який очолював делегацію РФ на переговорах про завершення війни в Україні. Його називають "центральною фігурою урядової пропаганди". У підручниках Мединського, які згадано в документі, Україну подано як частину "русского мира", є захист так званої спеціальної воєнної операції (так у РФ називають війну проти України) і заперечення викрадення українських дітей російською стороною. Видання звертає увагу на те, що кандидатом у персони нон-ґрата ЄС Мединський став на тлі дискусій європейців про ймовірні переговори з Росією.
Ще одним претендентом на "чорний список" є глава Російської православної церкви Кирило (Володимир Гундяєв). Санкції проти нього розглядали й раніше, однак "в останній момент викреслювали зі списків", констатував ЗМІ. У внутрішньому документі ЄС ідеться, що Гундяєв "послідовно виправдовував і підтримував агресивну війну Росії проти України" і називав її "священною".
Персональні санкції можуть ввести і проти російського олігарха Іскандара Махмудова, власника російського виробника локомотивів, залізничного обладнання і рухомого складу. У ЄС його вважають "головним підрядником оборонної промисловості", інформував ЗМІ.
Також у зоні ризику опинився співвласник компанії "Лукойл" Вагіт Алекперов. У внутрішньому документі ЄС зазначено, що Алекперов був на зустрічі з Путіним у перші дні повномасштабного вторгнення в Україну, де йшлося про західні санкції і їхній вплив. У ЄС вважають, що запрошення його на цю зустріч свідчить про його близькість до оточення Путіна. Також указано, що бізнесмен залучений до роботи в економічних секторах, котрі приносять суттєві доходи уряду РФ, який "відповідає за анексію Криму й дестабілізацію України".
Потрапити під санкції може й засновник конгломератів, які мають інтереси в нафті, вугіллі, нерухомості й роздрібній торгівлі, Михайло Гуцерієв. Бізнес-інтереси Гуцерієва в енергетичному секторі, на думку ЄС, "відіграють значну роль у механізмах, які підтримують потоки доходів російського державного бюджету під час війни в Україні".
Чинний міністр спорту Росії Михайло Дегтярьов, який називав себе "солдатом Путіна", – наступний кандидат. Він обіцяв підтримувати реабілітацію через спорт російських солдатів, які воювали проти України. Серед його пріоритетів указано розвиток спортивної інфраструктури на українських територіях, окупованих Росією, зазначило "Радіо Свобода".
Президент Міжнародної шахової федерації Аркадій Дворкович, який обіймав керівні посади в уряді Росії, – ще один, хто може стати в ЄС персоною нон-ґрата. Він публічно підтримував анексію Криму й називав окуповані українські міста "новими територіями" РФ.
Персональні обмеження загрожують і гендиректору "Газпром-медиа холдинга" Олександрові Жарову. Це державний медіаконгломерат у Росії, який є основним інструментом для воєнної пропаганди й інформаційних операцій Кремля. У ЄС вважають, що компанія під керівництвом Жарова виконувала "ідеологічне завдання" з формування громадської думки щодо війни Росії проти України, вказано в публікації.