Орден, який забрали у Зеленського, вперше вручили Мазепі. Хто його ще отримав і чому Польща "ображена". Головне 

Орден, який уперше вручили Мазепі

Орден Білого Орла – найвища державна нагорода Польщі, офіційно її заснував король Речі Посполитої Август Сильний 1705 року, але вручав і раніше. І першою людиною, яка її отримала, був український національний герой Іван Мазепа, пише РАР. З того часу було кілька періодів, коли його не вручали, – зокрема, після третього поділу Речі Посполитої, унаслідок якого монархія припинила існування. Офіційно датою відновлення ордена вважають 1921 рік, але в період після Другої світової війни, аж до 1992-го його вручав польський уряд, який діяв у вигнанні в Лондоні. Першим, кого нагородили цим орденом після повалення комуністичного ладу в Польщі, став папа римський Іван Павло ІІ.

Орденом нагороджують видатних поляків і найвищих представників іноземних держав за видатні військові й цивільні заслуги перед Польщею (як у мирний, так і у військовий час). Є окремий орган, який "захищає честь" ордена – капітул, головує на якому президент країни (нині – Кароль Навроцький).

За час існування ордена ним нагородили тисячі людей – це всі польські президенти (за посадою), такі науковці, як Марія Склодовська-Кюрі, національні герої, такі як Тадеуш Костюшко і Юзеф Пілсудський, іноземні політики – як Рональд Рейган і Вацлав Гавел. Але є серед нагороджених імена, за які мало б бути соромно, серед них:

• російська імператриця Катерина ІІ, яка й ініціювала перші три поділи Польщі у ХVIII ст.;
• російський фельдмаршал Олександр Суворов, відповідальний за вбивство тисяч поляків під час штурму передмістя Варшави у період придушення повстання Костюшка;
• італійський диктатор Беніто Муссоліні;
• колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.

В Україні цим орденом нагородили всіх президентів, крім втікача Віктора Януковича. І всі четверо – Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко і Володимир Зеленський – тепер без орденів. Зеленського Навроцький позбавив, використавши рішення очолюваного ним капітулу, і судячи з інформації у відкритих джерелах, це було вдруге за історію існування ордена. Як пише РАР, першим, у кого його відібрали, був Вінценти Вітос, польський політик, який очолював уряд на початку 20-х років минулого століття. Однак тоді для цього знадобилося рішення суду, і згодом орден Вітосу повернули.

"Кароль сказав: "Ти повинен відмінити указ"

Скандал, приводом для якого стало надання імені героїв УПА одному з українських військових підрозділів, здавалося, мав би вичерпатися на знімках із "Нової пошти", якою вчора відправили орден Зеленського просто в канцелярію Навроцькому, але він, схоже, лише набирає обертів.

Навроцький своїм рішенням запустив ланцюгову реакцію: до українських експрезидентів приєднався експремʼєр Володимир Гройсман, (він відмовився від Лицарського хреста ордена "За заслуги перед Республікою Польща"), польський політик Пйотр Фоглер теж повернув свою нагороду Навроцькому, а заступник глави Сенату Польщі Міхал Камінський вирішив віддати дві українські нагороди Зеленському.

Варшава (не вся, схоже, тільки президентська гілка влади) незадоволена відповіддю на позбавлення президента ордена, яку почула з Києва. Як заявила вчора ввечері глава канцелярії Навроцького Агнешка Єнджак, "образи додає" той факт, що орден надіслали курʼєром. Як інакше, за очікуванням посадовиці, він мав повернутися в Польщу, вона не уточнила. На думку Єнджак, Зеленський образив "націю, яка протягом останніх чотирьох років довела свою найкращу дружбу з Україною". Пояснюючи, чому ордена не позбавили Муссоліні чи Шредера, вона сказала що посмертно орден Польща не забирає (але нагороджує), а Шредер, мовляв, не зробив полякам нічого поганого. Де в цій шкалі оцінювання дружба ексканцлера з Путіним, лобіювання "Північних потоків" – невідомо.

На думку президента України, причина дій Навроцького – електоральний процес у Польщі. Там наступного року мають відбутися парламентські вибори, і як вважає Зеленський, так президент Польщі заробляє політичні бали, щоб його партія виборола прем'єрське крісло у чинного очільника уряду Дональда Туска.

Як зазначив президент України, українці й поляки не можуть не бути друзями, бо на ненависті, хоч вона і може дати якісь політичні дивіденди, не можна заробляти. Українські військові захищають зокрема і Польщу зараз, тому самі обирають, чиїм іменем називати їхній підрозділ, продовжив Зеленський і додав, що має підтримувати їх як глава держави. Однак, за словами президента, "Кароль [йому] сказав: "Ти повинен відмінити указ".

"Ми повинні думати про дружбу між народами. А Кароль – це не посада його, це його ім'я. Ну, все-таки в нього ж не монархія, а демократія, тому треба трішечки, ну, будувати відносини з Україною, яка захищає сьогодні Європу, включаючи Польщу", – обурився він у розмові з ТСН.

Навроцький сьогодні заперечив, що скандал повʼязаний із виборами. Він, відступивши від принципу "Прощаємо і просимо прощення", запропонованого Іоаном Павлом ІІ, уперто наполягає на тому, що тільки українці здійснювали воєнні злочини проти поляків, і не звертає уваги на дії Армії Крайової (на честь якої у Польщі теж було названо військовий підрозділ, але Україна не робила із цього скандалу).

"Суперечка стосується сприйняття історичних питань і того факту, що в Польщі ми не приймаємо червоно-чорний прапор Бандери", – сказав президент Польщі журналістам. Він, мовляв "не може уявити собі ситуацію, в якій польські патріоти – і особливо президент Польщі та польський уряд – не будуть разом і не будуть єдиними в такій ситуації".

"Шановний Володимире, пане президенте, суперечка взагалі не стосується внутрішніх справ Польщі. Їх не існує, бо всі поляки знають і розуміють, скільки шкоди українські націоналісти завдали Польщі, у Польщі, польським жінкам, польському народу, польським дітям. Президент Зеленський помиляється", – заявив він, цитує RMF24.

Зірвана зустріч чи саміт?

Президент України говорив, що коли виник конфлікт, глава Офісу президента України Кирило Буданов та заступник керівника ОП Сергій Кислиця хотіли вирушити до Польщі й вирішити це питання з адміністрацією польського президента. Зеленський таку можливість заперечив. Однак Буданов відвідував Польщу на початку червня. ЗМІ писали, що тоді він провів закриті переговори для розв'язання кризових питань історичної пам'яті між країнами.

Джерела вважали, що українській стороні вдалося зупинити "найгірший сценарій розвитку подій", але Навроцький ухвалив рішення, через яке скандал загострився. А сьогодні голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що візити українських посадовців, зокрема Буданова, призвели до пропозиції про телефонну розмову між Зеленським та Навроцьким, але Зеленський нібито відмовився від цієї розмови, бо "не хотів розмовляти телефоном".

"Тоді українська сторона запропонувала візит, і ми визначили конкретні дату та час такої зустрічі у Варшаві для обговорення цього питання. Українська сторона відмовилася як від цієї дати, так і від цього візиту, запропонувавши пізнішу дату", – заявив він, дійшовши висновку, що українська сторона "не була зацікавлена ​​в реальній дискусії" з Навроцьким. Видання "ГОРДОН" звернулося до Офісу президента по коментар щодо цієї заяви, але поки не дістало відповіді.

Попереду – конференція з відновлення України, яка має відбутися у Гданську 25–26 червня. 22 червня в ОП говорили журналістам, що ще аналізують ситуацію і рішення щодо поїздки Зеленського на конференцію досі не ухвалене. У МЗС обіцяли, що рішення буде сьогодні. Цей захід організовують уряди України й Польщі. І канцелярія Навроцького не відповідає за його успіх. Як вважає польський блогер Яцек Фогель, канцелярія президента Польщі планувала "потопити" Туска цим скандалом, адже він опинився перед вибором: погодити рішення Навроцького і поставити під загрозу проведення конференції або не підписувати – і наразитися на різку критику з боку польських виборців.

Рішення Зеленського надіслати посилку поштою певним чином допомогло Тускові у цій ситуації – орден надіслали до того, як він погодив рішення президента Польщі, зазначив Фогель.

"Кожен день без підпису прем'єра під цим указом давав Навроцькому привід атакувати його, звинувачувати Туска у толеруванні злочинів на Волині у 1943 році тощо. Саме тому рішення Зеленського повернути орден до Варшави є правильним, бо воно знімає політичну потребу у підписі Туска й мінімізує шкоду для нього, – пише "Європейська правда" у своєму editorial, у якому закликає президента взяти участь у заході. – Відмова Зеленського їхати до Гданська дійсно була б покаранням [для Польщі]. З високою імовірністю вона потягнула б зменшення рівня участі інших країн у події. А цей рівень зараз є лідерським – зокрема, за попередніми даними, туди запланували приїхати канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн".

За даними видання, був "крайній" сценарій, за якого всі українські топурядовці повідомлять про неможливість прибути на конференцію, що фактично позбавило б подію змісту. І означало б провал Туска. Це сприймуть у Польщі як вияв слабкості Києва, вважає ЄП.

"Тож така відповідь Києва була б найкращим подарунком для Навроцького", – наголошує видання.

Нинішня криза у відносинах України і Польщі – одна з найбільших за останні роки. Зараз ідеться не про нагороди. "Ми дійсно летимо у прірву", – вважає редакція.