Путін на параді жодного разу не вимовив слів "Україна" й "фашизм". Що він сказав?
9 травня, 10.59
Військовий парад на Красній площі в Москві (Росія) 9 травня на честь завершення Другої світової війни тривав менше ніж годину. Захід транслювали в YouTube.
CNN описує його як "урізаний парад Перемоги" й фіксує принципову відмінність від попередніх років, тому що Москва відмовилася від демонстрації важкої військової техніки і вдалася до інших обмежень, максимально посиливши заходи безпеки.
Парад розпочався з виступу нелегітимного президента РФ Володимира Путіна (текст опублікували на сайті його адміністрації).
"Ми завжди будемо пам'ятати подвиг радянського народу – те, що саме він зробив вирішальний внесок у розгром нацизму, урятував свою країну, урятував світ, поклав кінець тотальному, нещадному злу, повернув суверенітет тим державам, які капітулювали перед гітлерівською Німеччиною, перетворилися на покірних співучасників її злочинів", – заявив він.
Промова Путіна тривала менше ніж дев'ять хвилин. Він жодного разу не вжив слів "Україна" та "український". Порівняно з виступами 2022–2023 років, де лунали прямі відсилання до вторгнення в Україну і теза про "війну, розв'язану проти РФ", сьогодні "СВО" згадують лише як продовження "подвигу покоління переможців".
Україну, яка захищається від РФ, він один раз назвав "агресивною силою", яку нібито озброює весь блок НАТО.
Фінальна фраза Путіна "наша справа – праведна" – цитата з радіовиступу народного комісара закордонних справ СРСР В'ячеслава Молотова в день вторгнення нацистської Німеччини на радянську територію 22 червня 1941 року. Тоді він, а не глава СРСР Йосип Сталін, звернувся до народу зі словами "наша справа – праведна, ворога буде розбито, перемога буде за нами". У промові глави Кремля не фігурує, як 2025 року, перелік інших союзників у боротьбі з нацизмом.
Професор російської політики Королівського коледжу Лондона Сем Грін в інтерв'ю CNN констатує, що те, що відбувається, "надсилає сигнал, який він зазвичай не хотів би надсилати", називаючи формат "нетиповим" для Путіна.
Контекст
- Від початку квітня російські пропагандистські пабліки обговорювали ймовірні обмеження щодо проведення параду з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Європі, який у РФ святкують 9 травня, – аж до його скасування вперше за 30 років. Такі припущення виникли на тлі ймовірної загрози ударів далекобійними українськими ракетами.
- Парад усе-таки проведуть, однак – уперше за 19 років – без колони військової техніки, повідомили в міноборони РФ. У відомстві пояснили відсутність техніки "поточною оперативною ситуацією". Водночас у параді візьмуть участь літаки.
- 29 квітня у Кремлі заявили, що Путін під час телефонної розмови із президентом США Дональдом Трампом запропонував оголосити перемир'я з Україною на 9 травня.
- Зеленський повідомив 4 травня, що з Києвом "офіційно ніхто не зв'язувався й нічого не пропонував" щодо ймовірного припинення вогню 9 травня. За кілька годин після цього Путін оголосив про відповідну ініціативу. У відповідь Зеленський заявив, що Україна оголошує про введення режиму тиші з 0.00 у ніч із 5-го на 6 травня і готова діяти дзеркально.
- Росія цю пропозицію проігнорувала. Натомість увечері 7 травня оголосила про режим тиші з 8-го до 10 травня, пригрозивши ударом по Києву. Після цього президент заявив, що Україна не рекомендує представникам "деяких держав" бути в Москві 9 травня.
- Увечері 8 травня Трамп оголосив про досягнення домовленості щодо встановлення режиму тиші 9–11 травня. Зеленський своїм указом видалив Красну площу в Москві, де сьогодні відбудеться парад, зі списку ймовірних цілей. Сторони домовилися про обмін полоненими у форматі "1000 на 1000".