Слова Токаєва вже називають ляпасом Путіну. Що означає заява, яку глава Кремля слухав, здійнявши брови 

Що сталося

25 липня Путін зустрівся з Токаєвим у російському Омську, на полях XXII Форуму міжрегіонального співробітництва РФ і Казахстану. Глава Кремля розпочав зустріч із того, що вкотре не зміг вимовити ім'я візаві: те, що в розшифруванні на сайті Кремля звучить як "Касим-Жомарт", на практиці вийшло нерозбірливою кашею, яка лише віддалено була схожа ім'я.

Токаєв, який, очевидно, звик до вимови Путіна, не реагував на це, вислухав його – а потім зробив несподівану для багатьох заяву. Якщо Путін, вітаючи президента Казахстану, говорив про двостороннє співробітництво, інвестиції, лікування батька Токаєва в Омську і про внесок росіян і казахів у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні, то Токаєв заговорив про війну, яку веде Путін.

Президент Казахстану зазначив, що "не перебуває в ізоляції" і непокоїться через те, що відбувається у світі.

"Я не буду приховувати, що до мене надходить багато сигналів – я про них вас інформував телефоном, – із Європи, зі США, сигналів, які стосуються нинішнього стану конфліктної ситуації між Україною й Росією. Ви знаєте, на мою думку, я із самого початку говорив, що це – міждержавний конфлікт, міждержавний. Не йдеться про якусь громадянську війну. Ми завжди з повагою ставилися до українського народу, до його культури, мови і вважаємо, що природа цього конфлікту не зовсім зрозуміла для багатьох, зокрема й для нас", – продовжив він.

Токаєв навів як приклад війну між Вірменією й Азербайджаном – її походження і суть президенту Казахстану зрозумілі.

"Це просто моя скромна думка, оскільки до мене звертаються: можливо, цей конфлікт уже варто заморозити й повернутися до "Стамбульської формули 2.0", оскільки там було досягнуто значних результатів. Ну, а потім уже – звісно, під гарантії великих держав, включно з Росією, – далі рухатися в бік довгоочікуваного миру", – додав він, категорично відмовившись від ролі посередника в переговорах.

"Висловити свою скромну думку я вирішив саме сьогодні, оскільки люди знають, що я збирався, планував бути в Омську, знають про нашу зустріч, просили передати, як от вийти із ситуації. Ніхто не знає, як вийти із ситуації, тому що є позиції сторін. Але, з іншого боку, є такий момент і можливість, як поставити на заморожування всю цю справу. Це апробована в міжнародній практиці ситуація, прийом. Адже шкода, звісно: молодь гине, це генофонд братніх народів Росії й України. І все це треба зупиняти, оскільки те, що відбувається, на мою переконану думку, – це на руку й на радість противникам і Росії, і Української держави", – підсумував Токаєв.

Путін усе це вислухав, здійнявши брови, тупаючи ногами і вчепившись рукою у крісло. А потім коротко відповів: "Що стосується українського напряму, я вас під час наших сьогоднішніх бесід обов'язково проінформую в деталях".

Пізніше прессекретар глави Кремля Дмитро Пєсков запевнив, що той виконав обіцянку, яку публічно дав Токаєву. Щодо припинення війни він не сказав нічого нового: умови для зупинення бойових дій нібито зрозумілі, "усе може зупинитися до кінця доби, якщо Київ ухвалить відповідні рішення". Головною умовою для Росії він назвав "досягнення своїх цілей".

"З огляду на позицію Києва, як таке "заморожування" війни в Україні неможливе", – додав він, не уточнивши, що саме в позиції української влади не влаштовує Кремль.

"Публічна відповідь в обличчя". Реакція російської пропаганди (і не тільки) на заяву Токаєва

"Найвідомішим" політичним Telegram-каналом у РФ називають "Незыгарь", який має майже півмільйонну аудиторію. Це анонімний паблік, який незалежні російські ЗМІ й розслідувачі пов'язували спочатку з Владиславом Клюшиним, засновником компанії "М-13", яка надавала послуги з моніторингу ЗМІ та соцмереж для Кремля, (Клюшина засудили у США до дев'яти років позбавлення волі за кібершахрайство на фондовому ринку, 2024 року він повернувся до Росії в межах обміну ув'язненими), потім – зі співробітником ФСБ Михайлом Поляковим (як повідомляють "Важные истории", він нібито курирував цей канал, а також Brief, за завданням першого заступника керівника адміністрації президента Сергія Кирієнка). Із 2024 року "Незыгарь" – у реєстрі "іноагентів". Скільки людей його ведуть, невідомо, офіційно російський мін'юст називав ім'я лише одного автора цього Telegram-каналу – Дмитро Коваленко.

Цей паблік присвятив виступу Токаєва чотири дописи. Відразу ж після заяви адміністратори каналу висловили припущення, що президент Казахстану озвучив прохання російських еліт – мовляв, ті в такий спосіб "просять Путіна заморозити конфлікт". "Незыгарь" звернув увагу, що цю заяву розтиражували так звані офіційні ЗМІ – державна пропаганда РФ, – зокрема Павло Зарубін, який регулярно публікує коментарі представників Кремля і брав те саме інтерв'ю в Путіна, відцензуроване його ж адміністрацією.

"Тобто в офіційних російських ЗМІ заява Токаєва не викликала збентеження. Протягом останніх місяців до Токаєва почали часто навідуватися вельми впливові російські бізнесмени, – пише "Незыгарь". – З огляду на проблеми КТК і Chevron після українських ударів по інфраструктурі Новоросійська, можливо, що звернення до Путіна – це обережний колективний крок, щоб спробувати ще раз повернутися до "Стамбула" на тлі погіршення економіки та небажання ескалації".

26 липня "Незыгарь" змінив акценти в риториці, заявивши, що вже не має значення, чиє "прохання" виконував Токаєв, – "китайсько-білоруське, трампівське, казахських еліт чи російських конфідентів".

Кремль "зробив усе, щоб масова аудиторія почула цей сигнал Токаєва без обговорень і дискусій", водночас Путін, не надавши Токаєву аргументованої відповіді, переклав на Пескова завдання повторити звичну "мантру" про досягнення цілей "СВО", продовжують автори пабліку.

"Путін сигнал почув, хоча це було йому відверто неприємно, і дасть на нього відповідь, – стверджує автор допису. – Російський бізнес і посадовці стурбовані загальним негативним тлом економіки, але найбільше їх турбує, чи відбудуться мобілізація й перехід до мобілізаційної моделі економіки. Саме цього вони й хотіли б уникнути. "Незрозуміла суть конфлікту" може призвести до буквального руйнування звичної моделі й незворотних наслідків".

Криза "СВО" зараз у "точці зростання", пише "Незыгарь", прогнозуючи переломну фазу у війні.

"Важливо, що Токаєв обережно закликає до миру майже синхронно із [самопроголошеним президентом Білорусі Олександром] Лукашенком. І той, і інший вельми близькі з багатьма конфідентами у Кремлі. "Осінь патріарха" відчутно наближається", – вважають автори каналу, який щонайменше два роки тому вважали прокремлівським.

Блогер Дмитро Козелєв, який на початку місяця опублікував інтерв'ю неназваного російського генерала, який розкритикував перебіг війни й Путіна, здивований таким фактом: Токаєв прямим текстом сказав, що йому незрозуміло, через що триває війна.

"Вийшло таке ввічливе викладення тези, що напад Путіна на Україну був вчинком, по суті, божевільним, його особистою примхою. Це не була війна, яка мала б історичне підґрунтя і якої не можна було б уникнути, – ось що, на мою думку, сказав Токаєв. І це, звісно, потужний ляпас Путіну, який уже не перший рік тягається зі своїми "першопричинами конфлікту". А тепер така публічна відповідь в обличчя: "Та не було жодних першопричин, вони всі в Путіна в голові", – заявив Козелєв.

Російський "політолог" Максим Жаров побачив у заяві Токаєва "китайський слід": нібито Пекін, "не надто напружуючись", виконує негласну домовленість із президентом США заради візиту лідера Китаю Сі Цзіньпіна у Вашингтон у вересні.

Ще один політолог, Федір Крашенінніков, вважає, що на Токаєва вплинув Трамп, і тому він зробив таку заяву.

"Коментар "Незыгаря" про російські еліти сумнівний, а ось дивитися, як корчить Путіна, – приємно. Токаєв, звісно, дипломат – уміє й лизнути, і куснути. Але особисто мені вчуваються слова Трампа. Повірити, що Токаєв поліз би на рожен на прохання якихось сраних російських еліт, я не готовий, а от якщо його попросив Дональд Фредович – ось тут Токаєв, звісно, не міг втратити нагоду висловити свою думку", – пише він.

На думку колумніста "Idel.Реалии" Руслана Айсіна, Токаєв зробив цю заяву на прохання глави КНР, але також – за погодженням із Путіним. "Я думаю, Токаєв погодив це і з самим Путіним, і, найімовірніше, зробив це на прохання Сі Цзіньпіна. Адже Токаєв – дипломат дуже досвідчений, безперечно, тонкий, і просто так на рожен лізти не буде. Тому, найімовірніше, це було погоджено. Путіну це було чути, видно, що неприємно – він опустив свій погляд, стріляючи в підлогу. Токаєв і Лукашенко недвозначно дали зрозуміти: "Любий друже, справи у тебе йдуть не дуже добре, і треба щось робити", – сказав він у коментарі "Настоящему времени".

Путіну такий сигнал потрібен, вважає Айсін. Щоб використати для виходу на мирні переговори, але не "за примусом Вашингтона" чи внаслідок ударів України по російській інфраструктурі, а от, наприклад, на прохання союзника по ОДКБ. "Наші близькі друзі, партнери попросили мене, і я от доброзичливо вирішив піти їм назустріч", – такий наратив побачив у цьому політолог, етнічний татарин, який проживав у РФ, засудив війну й виїхав до Туреччини 2022 року.

"Важко сказати, що із цього вийде. Я не думаю, що Путін аж так хоче укласти мир, але він демонструватиме, що "ні, у нас є свій наратив мирний, і ми його вам викладатимемо", – додав він. – І в цій дипломатичній метушні, я думаю, що Кремль хоче дотягнути три місяці до виборів у США. А там уже, на думку кремлівців, США будуть занурені у свої внутрішньополітичні баталії".

А що кажуть в Україні й у світі?

Глава українського МЗС Андрій Сибіга назвав реалістичним і мудрим заклик Токаєва. Міністр нагадав, що Україна запропонувала РФ зупинити війну на поточних лініях фронту й перейти до дипломатичних переговорів. Але Кремль щоразу відкидає "очевидний шлях до миру".

Президент Казахстану – досвідчений дипломат, наголосив засновник видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон під час стриму з Василем Головановим.

"Це людина не випадкова, дуже підготовлена. І коли він щось говорить, кожне слово там має велику вагу. Тому такий резонанс спричинила суботня заява Касима-Жомарта Токаєва. Спасибі йому за те, що він порушив цю тему досить рішуче і заявив про це Путіну просто в очі. Це багато чого вартує", – зазначив журналіст.

Аналізуючи міміку Путіна на зустрічі з Токаєвим, Гордон сказав, що бачив главу Кремля таким "хіба що коли він каявся перед президентом Азербайджану Алієвим за збитий азербайджанський літак".

"Подивіться на вираз обличчя цього виродка Путіна й подивіться на його руки. Руки вчепилися у крісло, очі опустив, пику вниз ось так опустив свою. Очей не піднімає. Ну, таке враження, що хлопця просто загнали", – наголосив він.

Грузинський політолог Гела Васадзе у цьому контексті звернув увагу на аналогічну заяву президента Азербайджану Ільхама Алієва: 13 липня, відповідаючи на запитання Гордона, він також висловився за припинення вогню у війні РФ проти України.

"Уже абсолютно очевидно, що припинення вогню і припинення бойових дій стає лейтмотивом, який допоможе не тільки Україні, а й Росії, насамперед, урятуватися", – сказав Васадзе телеканалу "Freeдом".

Чому такі заяви почали з'являтися зараз? На думку Айсіна, колись союзники Путіна Алієв і Токаєв відчули його слабкість, "плюс до всього війна завдає безпосередньої шкоди і Казахстану, і Азербайджану". Ще одне побоювання, яке може рухати Токаєвим і Алієвим, – що Путін, незадоволений тим, що відбувається на фронті в Україні, перемикнеться на інший напрямок, каже політолог. І Азербайджан, і Казахстан можуть бути потенційно вразливі до такої загрози, вважає він.

"Усі чудово розуміють, що із цим другом сокиру треба тримати за пазухою", – підсумував Айсін.