В Угорщині заявили, що владнали скандал з "Карпатською вісімкою" і Україною. Як він взагалі виник? 

Що сталося

Перше пленарне засідання Карпатського саміту, на якому започаткували новий формат співпраці країн–сусідів – Карпатську інтергаційну ініціативу (так званий формат Карпатської вісімки, С8) – відбулося 18 вересня. На нього прибули президенти Румунії й Сербії Нікушор Дан і Александр Вучич, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, голова Федеральної Ради Австрії Крістіна Шварц-Фукс, перший віцепрезидент сенату Чехії Їржі Драгош та державний секретар МЗС Словаччини Марек Ешток. Представника Угорщини очікували пізніше. Будапешт відправив на дводенний саміт заступника посла в Україні.

Гостей зустрічали президент України Володимир Зеленський з дружиною Оленою. Ініціатива амбіційна, адже обʼєднує вісім країн із сукупним ВВП понад $3,5 трлн, пише "Forbes Україна". Цей проєкт має потенціал, але його майбутнє залежить від політичної волі країн-учасниць, а вона "досі не зрозуміла", зазначила в коментарі виданню чеська аналітикиня Europeum Зузана Крулічова.

Найяскравішим прикладом цієї політичної волі став демарш Мадяра. 21 вересня в парламенті він заявив, що Угорщина не приєдналася до ініціативи України з поважних причин, та не назвав жодної із них. "Нас запросили, і ми з вагомих причин не поїхали", – сказав він і у тому ж виступі висловився проти будівництва в Угорщині сховищ для стратегічних запасів української нафти.

В українському МЗС заяви Мадяра розкритикували і назвали конфронтаційними.

"Карпатська інтеграційна ініціатива спрямована на розвиток усього нашого регіону, сприяючи добробуту, взаємопов’язаності та реалізації взаємовигідних проєктів у восьми карпатських країнах. Причини настільки категоричного неприйняття цієї ініціативи з боку Угорщини залишаються невідомими", – зазначив глава МЗС Андрій Сибіга. Він висловив подив і нерозуміння того, що останнім часом Україна чує від Угорщини.

"Виникає враження, що, хоча Віктор Орбан пішов, його політика обструкціонізму та ізоляціонізму й далі процвітає. Орбанізм у минулому не приніс нічого доброго ні Угорщині, ні ширшому регіону – і надалі він також нікому не принесе користі", – додав Сибіга.

Мадяр відповів ще емоційніше: заявив, що Угорщину включили до нового формату нібито без її згоди, а сам процес порівняв із сільським футболом. "Наведу приклад: "Привіт, ми створили футбольну команду в сусідньому селі. Ми не знайомі, але ви в ній є, і вам треба принести м'яч", – написав угорський прем'єр у відповідь на твіт Сибіги 21 вересня.

Уже 24-го Аніта Орбан розповіла, що скандал (вона назвала це непорозумінням) залагоджено. Також глава угорського МЗС сказала, що на полях сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку кілька разів зустрічалася із Сибігою, обговорила і вирішила з ним це "непорозуміння". Більше того – вона повідомила, що щодня спілкується з віце-премʼєром з питань євроатлантичної інтеграції України Всеволодом Ченцовим і не відкинула можливості, що Угорщина таки приєднається до С8.

"Ми раді брати участь у будь-якій регіональній співпраці та двосторонній співпраці, яка служить інтересам Угорщини", – сказала вона, додавши, що цьому має передувати діалог і відповідна підготовка.

Що кажуть експерти про поведінку Мадяра і інших угорських посадовців

Віталій Дячук, аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії (ICES), в інтерв’ю "Радіо Свобода" 24 вересня назвав останні заяви Мадяра "дивним жестом".

"Спочатку він у парламенті заявляє, що "нас запросили, і з поважних причин ми не поїхали", а потім порівнює саміт із сільським футболом, де Угорщину включили в команду без її відома. І це дійсно дивує не лише українське суспільство, а й МЗС, яке працювало для цього з Угорщиною. А присутність на саміті принаймні заступника посла Угорщини в Україні підтверджує, що Угорщина таки була залучена до процесів попереднього узгодження такого формату", – пояснив він.

Крім того, запуск С8 Зеленський анонсував ще 3 вересня, і він тоді називав Угорщину серед майбутніх членів групи, та Будапешт не спростовував цього і не озвучував заперечень. Заява Мадяра про відмову приєднатися до ініціативи є принизливою для України і президента Зеленського, заявив український історик і краєзнавець Павло Федака. РС звертає увагу, що це відбулося після того, як 6 вересня Верховна Рада – першою у світі – засудила радянські репресій проти угорців Закарпаття, здійснені у 1944–1946 роках. Із таким "позитивним багажем" спікер парламенту Руслан Стефанчук хотів поїхати у Будапешт, але не зміг добитися зустрічі зі спікером угорського парламенту. Відтоді він двічі був проїздом у столиці Угорщини, але зустрічі так і не відбулося, хоча у той самий період в Угорщині приймали спікера парламенту Молдови, пише ексголова Броварської РДА Георгій Біркадзе.

"І ось тут уже важко говорити про випадковості: Україна робить безпрецедентний історичний жест – зустрічі немає; пропонує контакти на найвищому рівні – зустрічі немає; збирає весь Карпатський регіон – угорський прем’єр ігнорує захід. При цьому саме Угорщина продовжує вимагати від України нових кроків.Тому в мене виникає інше пояснення: Угорщині потрібне не вирішення конфлікту, а сам конфлікт. Потрібна проблема, яку неможливо остаточно закрити, бо тоді зникне привід тримати Україну на гачку. І це вже дуже нагадує Орбана – навіть якщо сам Мадяр зовсім не хоче ним бути", – додав він.

"Європейська правда" назвала дипломатичним ляпасом поведінку угорців у ці дні. За даними видання, спікерка угорського парламенту Агнеш Форштоффер просто відмовилася від зустрічі зі Стефанчуком, так само зробили й інші посадовці.

Угорські джерела видання кажуть, що причина – не у ставленні угорського уряду до України, а у тому, що в Будапешті нібито ухвалили принципове рішення: спершу має відбутися зустріч лідерів, тобто Зеленського і Мадяра, а вже далі – все інше. Крім того, спікерка, кажуть вони, не надто активна у зовнішній політиці. За даними ЄП, Україна вела переговори про зустріч Зеленського й Мадяра і місцем для переговорів мав стати саміт С8. Однак угорська сторона не давала відповіді. Її не було ще за два дні до початку саміту, кажуть співрозмовники медіа.

"Відповідь надійшла лише в середу пообіді на Facebook-сторінці прем'єра: Петер Мадяр опублікував анонс своєї регіональної поїздки по заходу Угорщини, яку було майже неможливо сумістити із запропонованим календарем його візиту до України (до Прикарпаття, а потім до Берегова)", – додає видання. ЗМІ приходить до висновку, що нове угорське керівництво свідомо прагне загострення у відносинах з Україною. Мадяр уникає повноцінної двосторонньої зустрічі, а Будапешт порушує свої обіцянки щодо євроінтеграції України і блокує відкриття наступних кластерів у процесі вступу України в ЄС. При цьому мотиви угорського уряду досі не зрозумілі.

"Чи то джерелом помилок прем'єра Угорщини є його недосвідченість, чи він дійсно, всупереч логіці, боїться реакції виборців, чи ключове значення має вплив "дипстейту", який лишився від Орбана, чи причиною є щось інше – відповіді немає. Однак дії Мадяра на українському треку шкодять і Україні, і угорцям, і Європі, і США", – пише редактор ЄС Сергій Сидоренко, наголошуючи, що наразі єдиною стороною, яка проти виходу з кризи, є тільки уряд Мадяра.

Які перспективи у Карпатської вісімки

Саміт 18–20 вересня відвідали близько 500 представників бізнесу з країн-учасниць. На ньому презентували майже 100 бізнес-проєктів загальним обсягом близько €40 млрд. У пріоритеті – транспорт і логістика, енергетика, промисловість та виробництво. "Ймовірно, не всі з них будуть реалізовані, але важливо, що цей портфель реально почав рухатися", – сказав міністр економіки Кравченко.

Проблеми – нерівномірність представництва країн, а також відсутність інститутів, які б перетворили C8 з ідеї у працюючий механізм, розповіли "Forbes Україна" аналітики та дипломати з країн-учасниць. "Поки це нагадує мережу, що лише формується", – зазначає Крулічова.

Щоб C8 неперетворилася на практичний інструмент розвитку регіону, і не стала "самітом заради саміту", потрібно дві речі, кажуть опитані виданням аналітики. Перше – побудувати інституції формату (наприклад, як у "Вишеградської четвірки"). Друге – чіткість угод. За даними українських посадовців, на саміті уклали контрактів на понад €1 млрд. Але учасникам потрібен чіткий реєстр проєктів із дедлайнами та відповідальними за виконання, зазначає ровідний аналітик ICES Віталій Дячук. Особливо увага до цього буде прикута на тлі затримки з голосуванням ВР за реформи у рамках міжнародних зобов’язань, переконаний він.