"Жертва примусу". Крим, який виконує управлінські функції в ОГП, пояснив російський паспорт дружини
Крим стверджує, що його дружина зверталася до російської дипломатичної установи, щоб відмовитися від документа
Фото: Адвокатське об'єднання "Яр.ВАЛ" / Facebook
Заступник генерального прокурора України Максим Крим, який зараз виконує управлінські функції в Офісі генпрокурора, заявив, що його дружина стала жертвою примусової паспортизації країни-агресора РФ в окупованому Криму і після виїзду на підконтрольну Україні територію намагалася відмовитися від російського громадянства. Про це 16 вересня він сказав у коментарі "Українській правді".
Раніше "Слідство.Інфо" повідомило, що дружина Крима Ганна та її батьки могли отримати російські паспорти 2014 року, коли в документах була вказана реєстрація в Севастополі. Журналісти зазначали, що не змогли встановити, чи анулювала Ганна Крим російський паспорт і чи користується ним зараз.
За словами Крима, 2014 року його майбутня дружина проживала в Севастополі й опинилася в умовах примусової паспортизації, запровадженої Росією після окупації півострова. 2015 року вона виїхала на підконтрольну Україні територію.
Крим стверджує, що після цього його дружина зверталася до російської дипломатичної установи, щоб відмовитися від документа.
"Жодних фактів впливу цих обставин на мою службову діяльність, конфлікту інтересів чи встановлених обмежень для виконання мною повноважень немає. Значна частина моєї професійної роботи була пов'язана з розслідуванням та підтриманням обвинувачення у судах щодо воєнних злочинів РФ та злочинів проти основ національної безпеки України. Тому тут важливо не підміняти факти. Моя дружина жила в окупованому Криму і стала однією із жертв нав'язаної Росією паспортизації", – заявив він.
Контекст
- 7 вересня тодішній генпрокурор Руслан Кравченко написав заяву про звільнення (15 вересня Рада погодила це звільнення, а 16-го – президент підписав відповідний указ) на тлі скандалу навколо спецоперації НАБУ і САП "Карфаген" щодо "кришування" шахрайських колцентрів. У справі фігурує посадовець Офісу генпрокурора, який, за даними слідства, очолює групу.
- Кравченко сам підписав собі відрядження до Франції на п’ять днів, де нібито мав брати участь у засіданні ПАРЄ. Водночас там спростували інформацію про запланований виступ Кравченка, а за даними ЗМІ, у ніч на 14 вересня він виїхав з України службовим автомобілем.
- Того самого дня Кравченко заявив про підписання підозри директору НАБУ Кривоносу, звинувативши його у підробленні документів і фіктивному всиновленні дитини. НАБУ і САП назвали дії генпрокурора реакцією на "Карфаген".