"Диво, що будинок склався, і всі вижили." Історія Вероніки Байди та її дітей увійшла до музею "Голоси Мирних" 

За спогадами Вероніки, її охопив жах, коли вона усвідомила, що її діти заблоковані під руїнами. Розгрібати завали було занадто ризиковано, тому що міг здетонувати газовий балон, який завалило поруч.

"Балон на 50 літрів. Якби він вибухнув, то все б завалилося, і ніхто б не врятувався. Коли прийшли сусіди, хотіли нас відкопувати. Я сказала, що не треба, тому що тут поки що все тримається. Ми дихаємо, ноги не притиснуті, нічого не притиснуто. Ми просто чекаємо на службу, тому що вони обережно це дістануть. Бо був ризик, що воно поїде далі. І от це було страшно", – розповіла жінка.

Доньки Вероніки виявили неймовірну мужність, ідеться в історії музею. Наймолодша Аліса майже не постраждала і змогла вибратися через вікно. Старша Єва, попри власні поранення, витягла з-під меблів затиснуту Зоряну, знайшла для всіх теплий одяг і почала організовувати евакуацію.

"Я перевірила, чи всі живі. Увесь час ми перегукувалися. Я отримала поверхневі рани, синці та гематоми. У той момент я бачила, що в мене на піжамі кров, але її було небагато. Ще діяв адреналін. У той момент я не відчувала травм", – пригадує Єва Батченко.

Рятувальники витягли з-під завалів усіх живими, а будинок родини був зруйнований повністю.

Вероніка Байда є професійною психотерапевткою, вказано в матеріалі. Тому після пережитого, вона намагалася сфокусуватися на процесі зцілення власної сім'ї та самої себе.

"Диво, що будинок склався, а не згорів, і всі вижили. У нас травматизація всієї родини – на рівні легкої ДТП. Мені було важко просто вийти в магазин, тому що навколо багато всього: усе шумить, усе яскраве. Мене просто накривало, я починала плакати. Мої навички допомагали мені стабілізувати себе. Поплакала, встала, пішла, зробила. Я сподіваюся, що ми швидко відбудуємося і повернемося додому. Це моя земля, вона мені належить", – сказала вона.

Дізнатися історію родини Вероніки Байди можна на порталі музею.