Історія 12-річної Катерини Іоргу, яка вижила під час удару по вокзалу Краматорська 2022 року, увійшла до музею "Голоси Мирних"  

На момент атаки Катерині було 12 років, ідеться в матеріалі Фонду. Вона приїхала на вокзал із мамою, молодшою сестрою й тіткою, щоб евакуюватися із Дружківки. Дівчина разом із мамою підійшла до намету волонтерів, коли пролунали заклики лягти на землю, після чого стався вибух.

"Було дуже страшно, були крики, люди у крові, поранені, хтось – без руки, хтось – без ноги. Саме це місце, де я була з мамою, було епіцентром вибуху. Це диво, що я залишилася жива. Тоді я впала і втратила свідомість, а прокинулася вже в палаті", – розповіла вона.

Катерину доправили до лікарні у Дніпрі, де їй зробили дві операції. Найбільше були ушкоджені ноги, частина уламків досі залишається в тілі дівчини.

Про загибель матері вона дізналася в лікарні, побачивши повідомлення знайомих у Facebook. Рідні до останнього не наважувалися повідомити її про це.

"Мені допомагали ховати її люди, усе селище, бо її всі любили й поважали. Найголовніше, що я не зможу потрапити на могилу моєї доньки. Це мене найбільше лякає в цій війні. У мене одне бажання: щоб вона закінчилася і я побувала на могилі", – говорить бабуся Катерини Ніна Лялько.

Після загибелі матері Катерину та її молодшу сестру Юлію виховує тітка. Будинок сім'ї у Дружківці зруйнований, тепер сестри живуть у Києві, вказано в дописі.

За даними Фонду, зараз Катерина навчається на графічного дизайнера і займається живописом. Її роботи, а також картини сестри, виставляють у галереї.

"Мені здається, моя сила – створювати яскраві картини й дарувати ними радість. Мені дуже подобається, коли мої картини надихають когось бути сильними й не здаватися", – каже дівчина.

Історія Катерини увійшла до музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Повну історію можна переглянути на сайті Фонду.