В Україні видадуть книгу про забуту катастрофу Південного Кавказу та роль Москви 

Дослідження охоплює період із 1827-го до 1988 року. Його автори простежують кілька хвиль витіснення тюркського населення, переселень і депортацій та окремо досліджують випадки масового насильства проти мусульманського населення Південного Кавказу.

Як зазначає видання, спочатку у продаж надійде скорочена версія книги, яка міститиме основну аргументацію та ключові висновки дослідження. Згодом планують видати повну версію. Уже зараз вона доступна в електронному форматі на офіційному сайті проєкту.

Однією із центральних тем книги є роль Російської імперії, а згодом Радянського Союзу у зміні етнічної карти Південного Кавказу. Автори дослідження стверджують, що після встановлення російського контролю над регіоном Москва проводила політику, яка сприяла переселенню вірмен і поступовому витісненню тюрксько-мусульманського населення. Цю політику вони називають одним із чинників подальшого загострення вірменсько-азербайджанського протистояння.

Для підготовки дослідження команда Kuzari використала 1765 джерел, серед яких книги, архівні документи, переписи населення та свідчення сучасників. Окрему частину роботи становлять матеріали про мечеті, мусульманські кладовища, хамами, караван-сараї та інші об’єкти, які, за словами авторів, свідчать про багатовікову присутність тюрксько-мусульманського населення на території сучасної Вірменії.

Також команда проєкту записала приблизно 50 інтерв’ю з людьми, які жили на цих територіях і були свідками подій радянського періоду, зокрема масового переселення азербайджанців із Вірменії наприкінці 1980-х років.

"У той час ніхто не міг і подумати, що так багато людей буде переселено та залишить свої рідні місця. У 1988 році почалося переселення", – розповів один зі співрозмовників проєкту Азіз Агаджанов, який того року разом із сім’єю покинув рідне село на території сучасної Вірменії.

Архівні матеріали, документи й повні відеоінтерв’ю зі свідками автори дослідження опублікували на сайті проєкту.