"Ми не бачимо всіх". Для чого київська влада збирає списки людей на евакуацію 

"Тимчасове переселення"

Днями на будинках у різних районах столиці почали з'являтися оголошення, що для громадян, які потребують допомоги – маломобільних, самотніх тощо – у разі тривалого вимкнення теплопостачання і блекауту планують організувати тимчасове переселення.

Заступниця голови КМДА Марина Хонда пояснила "Економічній правді", що рішення про формування таких списків ухвалили після досвіду минулої зими. Тоді міські служби виявили, що значна частина маломобільних людей фактично проживає не за місцем реєстрації.

"Дуже багато внутрішньо переміщених осіб зареєстровані в одному районі, а проживають в іншому. Тобто ми не бачимо всіх маломобільних груп населення, які потенційно можуть потребувати допомоги", – сказала посадовиця. За словами Хонди, минулої зими, коли Київ залишився без світла й опалення, виявили велику кількість таких розбіжностей.

Списки готують у всіх районах Києва, уточнила вона. Мета – установити прямий контакт із потенційно уразливими жителями і з'ясувати, чи мають вони альтернативне житло, куди можуть переїхати у разі ймовірної надзвичайної ситуації.

Оголошення на дверях під'їздів повісили, щоб про людей, яким може знадобитися допомога, місцеву владу повідомляли, наприклад, сусіди. "Бо цілком імовірно, що буде певний відсоток людей, яких ми не помітимо через те, що людина не відкрила двері або виїхали на літо з міста", – пояснила Хонда ТСН.

За її словами, соціальні служби не мають повної інформації про таких людей – наприклад, точних даних щодо кількості самотніх літніх містян. Окрім того, дані можуть бути неточними через переїзд людини до іншого міста чи країни: коли громадяни виїжджають, але не знімаються з реєстрації.

"Узагалі, якщо людина жодного разу не укладала ніяких договорів або не отримувала соціальну послугу, соціальна сфера просто її не бачить", – каже вона. Пенсійний фонд, який може володіти такою інформацією, не може ділитися нею з міською владою, адже це – окрема структура, пояснює Хонда. "Просто так контактів людей нам ніхто не дасть. [Минулої зими] ми виявляли таких людей фактично у ручному режимі. Аби всього цього уникнути, і формуються ці списки", – додала посадовиця.

Хто входить до категорії громадян, яких можуть за потреби переселити

За словами Хонди, це:

• сім'ї з дітьми з інвалідністю І і ІІ груп;
• самотні люди похилого віку.

Дітей з інвалідністю перших двох груп, каже Хонда, вважають "найскладнішою" категорією, адже вони потребують догляду і кваліфікованих фахівців.

"Таких діток не можна просто взяти і, умовно кажучи, евакуювати у якийсь центр. У місці, куди перевезуть цих дітей, мають знаходитися фахівці – психологи, реабілітологи, дієтологи. Елементарне питання – харчування. До речі, дуже часто це специфічне харчування. І минулої зими батькам було дуже складно з такими дітьми", – пояснила вона.

Самотні люди похилого віку й маломобільні громадяни – ті, хто самостійно не пересувається або живе сам. Часто такі люди знаходять собі опікунів, підписують договір із сусідами чи іншими близькими, які доглядають за ними. Але це стосується не всіх, були випадки, коли люди не знаходили опікунів і опинялися самі в холодних квартирах, без світла й води.

Окрім того, буває, коли за договором у людини є піклувальник, а за фактом виявляється, що ці особи своїх обов'язків не виконували, пояснила Хонда. "Тому для нас дуже важливо потенційно зрозуміти кількість одиноких, маломобільних громадян, у яких нікого немає. Якщо в людини є родичі або діти, куди вона може переїхати, ми будемо мати цю інформацію і нею користуватися, знаючи загальну потребу – скільки людей можуть потребувати допомоги у випадку надзвичайної ситуації", – додала вона.

Також минулої зими були випадки, коли рідні залишали своїх немічних батьків і виїжджали з міста, а потім просили соціальні служби про допомогу, розповіла посадовиця. "Зробити це фізично було просто неможливо через низку причин. Тому зараз ми закликаємо киян подбати про своїх стареньких, які можуть залишитися в холодний період наодинці: вони мають потрапити у цей список, щоб ми могли в разі потреби надати їм допомогу і така людина не загубилася. Також важливо, щоб сусіди повідомляли нам про таких людей, і допомога до них дійшла вчасно", – заявила вона.

Куди переселятимуть

Список об'єктів уже готують, але розголошувати його поки не будуть із міркувань безпеки. Такої кількості установ, яка б могла одночасно розмістити всіх охочих, у Києві немає, тому розглядають різні варіанти евакуації й тимчасового проживання, каже посадовиця.

"У нас чотиримільйонне місто, і в ньому тільки дітей з інвалідністю – 15 тис., майже 120 тис. людей з інвалідністю. Кожен район формує списки таких громадян. Ми вже маємо попередні дані, і зараз зводимо загальні цифри по районах. Кожен із 10 районів буде відрізнятися по цифрах. Згадайте минулу зиму, коли Деснянський район залишився повністю без тепла, а, наприклад, у Святошинському воно було. Тому можлива допомога районів один одному з перевезення та розміщення маломобільних людей. Зараз ми всю цю інформацію аналізуємо конкретно по групах, по підгрупах. Наприклад, багатодітні родини, які теж можуть потребувати допомоги", – додала Хонда.

Попереду найважча зима?

Минула зима могла стати найважчою. Таке припущення президент України Володимир Зеленський робив у листопаді 2025-го. Так і сталося. Через російські обстріли українці надовго залишалися без світла, опалення й водопостачання під час сильних морозів. "Це була найсуворіша зима за останні десятиліття: до -20 °C удень і -30 °C уночі. Але це не має значення, день чи ніч, тому що якщо у вас немає опалення, то й удень, і вночі важко. Це великий виклик для наших людей", – говорив Зеленський в інтерв'ю Sky News 27 лютого.

Зима 2026–2027 року може бути ще складнішою, попередив 16 липня прем'єр-міністр України Сергій Корецький.