НАБУ підозрює Оленича за рішення, ухвалені до його призначення – політолог Постернак 

Він зазначив, що головний аргумент захисту Петра Оленича – хронологічний, адже перші рішення щодо ділянки, що прилягає до парку Нивки, ухвалили ще 2002-го і 2007 року, за часів мерів Олександра Омельченка й Леоніда Черновецького. Саме тоді Головне управління земельних ресурсів внесло дані про ділянку до міського кадастру, а Київрада своїм рішенням № 610/1271 у травні 2007 року затвердила містобудівне обґрунтування і змінила Генеральний план, визначивши цю територію під житлову забудову.

"На той момент Петро Оленич узагалі працював у Міністерстві юстиції. У 2013 році новим власником ділянки визнали ТОВ "Українська марка", після чого директор департаменту земельних ресурсів Юрій Кулаковський вніс відповідні зміни до кадастру. Петро Оленич тоді не те що до КМДА не мав відношення, його взагалі в Києві не було. На той момент він очолював Головне управління Держземагентства у Сумській області", – підкреслив Постернак.

Оленича на цю посаду призначили за півтора місяця – 26 липня 2018 року. Політолог наголошує, що остаточне рішення про передання ділянки в оренду 19 грудня 2019 року ухвалила Київрада на своєму засіданні, адже проєкт пройшов усі обов'язкові погодження.

Автор вважає, що справа Оленича – не поодинокий випадок, коли правоохоронні органи публічно обвинувачують посадовців у зловживаннях у земельних питаннях, а суди врешті-решт виправдовують або підтверджують законність їхніх дій. Він навів приклад ситуації навколо ЖК "Новий Поділ": Київська прокуратура оскаржувала законність оренди земельних ділянок, 2022 року Господарський суд Києва наклав на них арешт. Однак після тривалої судової тяганини 30 вересня 2025 року Верховний Суд підтвердив законність будівництва.

"Гучні обшуки, яскраві затримання, пресконференції з детективами – це все чудово працює на репутацію бюро, медійний резонанс створює ілюзію неминучого покарання. Але коли справа доходить до суду, саме через недостатню якість доказової бази чи процесуальні порушення під час досудового розслідування магія зникає. ВАКС виявляється заручником цього шоу: на нього тисне суспільство, яке вже винесло вердикт, тоді як суддя дивиться на порожній аркуш доказів", – написав Постернак.

ВАКС у таких умовах опиняється перед дилемою: або закрити справу через відсутність належних доказів, або штучно затягувати процес, поки спливають терміни давності, зазначив експерт.

"Обидва кейси об'єднує одна спільна риса: підозра виникла раніше, ніж з'явилися докази, а медійний шум – раніше, ніж суд устиг розібратися", – написав Постернак.