Суспільство

Регіонам загрожує фінансовий колапс через дії уряду – експерт 

1 жовтня, 17.35

28 вересня Кабмін встановив пріоритетність видатків в умовах обмеженого фінансування

Фото: depositphotos.com

Політолог Олексій Голобуцький заявив, що рішення Кабінету Міністрів України про пріоритезацію бюджетних видатків може створити проблеми для місцевого самоврядування, зокрема у виконанні вже укладених договорів та оплаті виконаних робіт. Про негативні наслідки ухваленого урядом порядку Голобуцький попередив у дописі у Facebook.

28 вересня уряд визначив порядок державних видатків в умовах обмеженого фінансування, за яким непершочергові видатки, зокрема нове будівництво, реконструкції, капітальні ремонти та окремі об’єкти благоустрою, відкладаються.

Голобуцький вважає, що такий підхід може ускладнити фінансування поточної роботи громад і виконання їхніх зобов’язань перед підрядниками.

"Бомба для громад запущена, і [глава Кабінету Міністрів України Сергій] Корецький понесе кримінальну відповідальність за заморожування платежів міст", – написав експерт.

За його словами, запроваджений механізм проведення бюджетних платежів унеможливить функціонування органів місцевого самоврядування в Україні.

"Новий уряд заклав бомбу, яка може вибухнути в громадах уже найближчими тижнями. Проблема в тому, що держава фактично залишила громадам можливість проводити лише платежі першої черги – захищені видатки, насамперед зарплати. А друга черга, яка забезпечує щоденну життєдіяльність міст, сьогодні заморожена", – наголосив політолог.

Голобуцький припустив, що обмеження платежів може позначитися на роботі комунальної інфраструктури та підготовці до опалювального сезону.

"На папері це може виглядати як технічна процедура: казначейство не проводить певні платежі, уряд розподіляє кошти за пріоритетами. Але місто – це не корпорація, де можна на кілька тижнів зупинити платежі й просто перечекати", – наголосив він.

Серед наслідків ухваленого порядку бюджетних видатків Голобуцький назвав проблеми з водопостачанням, вивезенням сміття, громадським транспортом, харчуванням у школах і дитсадках та виконанням інженерних робіт.

"У місті немає кнопки "пауза". Вода має подаватися щодня. Насоси водоканалів мають працювати постійно. За електроенергію треба платити. Сміття треба вивозити. Школи й садочки мають отримувати харчування. Електротранспорт має їздити. Вулиці мають освітлюватися", – зазначив він.

Окремо Голобуцький звернув увагу на можливі юридичні наслідки для місцевої влади. На його думку, підрядники, які вже виконали роботи, можуть вимагати оплати відповідно до укладених договорів, що може призвести до судових спорів та додаткових фінансових витрат для громад.

"І зараз мова не лише про сьогоднішні рахунки, адже казначейство відмовляється реєструвати платежі, посилаючись на усні команди. На календарі підготовка до опалювального сезону: десь потрібно міняти труби, десь – насоси, десь – котли, десь проводити інженерні роботи. Для цього потрібні матеріали, підрядники, пальне, зрештою, гроші. Якщо платежі не проходять, ці процеси просто починають зупинятися", – ідеться в дописі.

Політолог також вважає проблемним поєднання зобов’язань місцевої влади щодо забезпечення роботи комунальної інфраструктури з обмеженнями на фінансування.

"У самій системі бюджетних платежів друга черга – це не якісь другорядні витрати. Це поточні видатки, від яких залежить безперервна робота міста. І коли уряд говорить: "Почекайте, ми розбираємося", – він чомусь переносить логіку корпоративного управління на систему, яка не може зупинитися навіть на один день", – підкреслив Голобуцький.

На його переконання, якщо проведення платежів визначається на центральному рівні, то міські голови не можуть відповідати за невиконання фінансових зобов’язань.

"Можна почекати з будівництвом нової школи. Можна перенести капітальний ремонт дороги. Але неможливо сказати водоканалу: "Не працюйте 10 днів, поки ми з’ясуємо бюджетне питання". Неможливо сказати дитячому садку: "Поки не буде платежу, не годуйте дітей". Чи такі команди мають дати мери міст за логікою уряду?" – ідеться в тексті Голобуцького.

Контекст

  • 10 вересня міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна опинилася на межі через брак коштів у бюджеті. За його словами, Мінфін відкладатиме найменш актуальні видатки, а надходження насамперед спрямовуватимуть на сектор безпеки й оборони. Він зазначав, що такої ситуації з бюджетною ліквідністю не було з 2022 року.
  • У бюджеті бракує $27 млрд. 30 серпня міністр оборони Євгеній Хмара повідомив, що одним із варіантів покриття дефіциту є частина кредиту ЄС, передбачена на 2027 рік, а також залучення до надання допомоги нових країн. The New York Times писала, що прохання України про додаткове виділення коштів застало європейських чиновників зненацька.
  • ЄС хоче спочатку точно визначити бюджетні потреби України і причини дефіциту, а потім вирішувати, як його покрити, сказав єврокомісар із питань економіки Валдіс Домбровскіс на початку вересня.

СВІЖІ НОВИНИ

Більше новин