"Більше, ніж зведення рахунків". The Atlantic написав, чому Трамп робить США союзником РФ 

Автор публікації зазначив, що зближення Трампа з Кремлем не можна пояснити лише прагматичними міркуваннями чи спробами домовитися про завершення війни. Ніколс уважає, що американський президент керується передусім власними інтересами, прихильністю до нелегітимного президента РФ Володимира Путіна та неприязню до президента України Володимира Зеленського. Водночас оглядач припускає, що на рішення Білого дому можуть впливати й інші мотиви, про які американська громадськість поки не знає.

Одним із головних доказів зміни американської політики Ніколс називає рішення Трампа призупинити застосування проти РФ "пекельних санкцій", передбачених законом нині покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема. Попри підтримку законопроєкту в Конгресі, його критики побоювалися, що документ залишає президентові можливість відкладати санкції на власний розсуд. Як зазначає Ніколс, ці побоювання справдилися.

У виконавчому указі президент заявив, що призупинення санкцій відповідає національним інтересам США. Однак, за словами оглядача, адміністрація не пояснила, чому відмова від тиску на Росію має відповідати цим інтересам. Ніколс також звернув увагу на спроби представників Білого дому представити ситуацію як звичайний перегляд ефективності санкцій. Зокрема, він відкинув пояснення держсекретаря Марко Рубіо про те, що адміністрація оцінить наслідки закону після певного періоду, оскільки, за його трактуванням, указ не передбачає такого механізму перегляду.

Він також указав на послаблення обмежень на продаж російського дизельного пального на американському та світових ринках. Ніколс зауважив, що замість посилення економічного тиску на Кремль Вашингтон створює для нього можливості отримувати додаткову вигоду, зокрема фінансову.

Ніколс припускає, що одним із мотивів президента є внутрішньополітична ситуація у США. Напередодні проміжних виборів до Конгресу Республіканська партія ризикує втратити підтримку виборців, зокрема через високі ціни на пальне. Трамп шукає способи знизити вартість бензину й розраховує, що домовленості щодо російського дизельного пального можуть сприяти її зниженню. Водночас, на відміну від Трампа, Ніколс пов'язує енергетичні проблеми США також із війною в Ірані. Водночас він сумнівається, що домовленість із Росією здатна розв'язати проблему американських цін на пальне.

Проте Ніколс не вважає, що причина зміни політики Трампа лише в передвиборчих розрахунках. Він припускає, що навіть за сприятливішої економічної ситуації Трамп навряд чи дозволив би повністю застосувати санкції проти Росії. На його думку, нинішні рішення мають глибші причини, пов'язані з особистим ставленням президента до Путіна та України.

Глава Білого дому, на його думку, схильний піддаватися впливу сильних авторитарних керівників, яких сприймає як впливовіших за себе. Ніколс порівнює ставлення Трампа до Путіна з його поведінкою щодо інших авторитарних лідерів, зокрема лідерів Китаю Сі Цзіньпіна та Північної Кореї Кім Чен Ина. Оглядач уважає, що американський президент захоплюється персональною владою таких керівників і надає великого значення особистим відносинам із ними.

Тоді як ворожість до Зеленського можна простежити ще з першого терміну Трампа, коли небажання української влади брати участь у схемі розслідування справи тодішнього президента США Джо Байдена, через що Трамп втратив владу. Але антипатія Трампа до Зеленського – це "більше, ніж просто зведення рахунків": для нього, "здається, Зеленський – невдаха, ніхто, який створює непотрібні проблеми його другу Володимиру". Американський президент не може зрозуміти, чому Зеленський та його люди просто "не змиряються зі своєю ситуацією та не ляжуть під гусениці російських танків", пише Ніколс.