Досвід операції "Вівальді" Третього корпусу може стати орієнтиром для НАТО

Війна в Україні

Досвід українських військових, зокрема застосування безпілотних систем під час операції "Вівальді" Третього армійського корпусу, може визначати тенденції розвитку армій країн НАТО. Таку оцінку навів польський Інститут нової Європи – Institute of New Europe – в огляді, опублікованому 3 листопада.

Автор матеріалу, аналітик інституту Ксаверій Ставінський, розглянув операцію на Лиманському напрямку як приклад поєднання безпілотних систем, радіоелектронної боротьби й точного планування. За його оцінкою, це створило умови для наступу, до якого піхоту залучили лише на другому етапі.

В огляді зазначено, що командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький уперше публічно розповів про операцію "Вівальді" 15 вересня 2026 року. За викладом автора, вона розпочалася ще у травні, а її підготовку та перебіг тримали в таємниці.

На першому етапі українські сили зосередилися на знищенні російських розвідувальних дронів і порушенні постачання противника. Як зазначив автор, це обмежило можливості росіян виявляти українські штурмові підрозділи.

Наземні роботизовані комплекси виконували різні завдання. За наведеними в огляді даними, приблизно 30 км маршрутів розмінували за дві ночі. Важкі дрони Vampire доставляли роботів із вибухівкою більш ніж на 10 км у тил противника. Наземні комплекси також застосовували для обстрілу російських позицій із гранатометів і стрілецької зброї.

Найважливішим проміжним результатом операції автор назвав зрив російського задуму оточити Слов’янськ і Краматорськ. За його викладом, російське командування планувало обійти Лиман, з’єднати свої сили поблизу Барвінкового та заблокувати українські підрозділи в межах так званого поясу фортець Донбасу.

В огляді наведено дані про відновлення українського контролю над 51 км² території під час третього етапу операції. Відновлення контролю над Новим, Рідкодубом, Катеринівкою, Карпівкою та Новомихайлівкою збільшило загальну площу території, повернутої від початку наступу, до 176 км².

Автор також повідомив про взяття в полон майже 250 російських військових, переважно в районі між річками Нетриус і Чорний Жеребець. За його викладом, більшість із них були піхотинцями, які проникли в сіру зону й переховувалися в руїнах населених пунктів, звідки їх витісняли військові Третього корпусу.

Ставінський оцінив "Вівальді" як приклад зростання технологічної складності бойових дій. На його думку, накопичений Україною досвід може задавати військові тенденції для держав НАТО та інших країн.