"Дронами можна керувати з Києва". Єлізаров розповів, як українські пілоти можуть збивати Shahed над країнами Балтії 

Він розповів, що дрони, які використовує підрозділ, від початку розробляли з розрахунком на дистанційне керування.

"Ми ніколи не хотіли, щоб пілоти ризикували життям безпосередньо на лінії фронту, – каже Лазар. – На початку в нас було кілька пілотів, які працювали поблизу лінії бойового зіткнення. Зокрема, Фіш і Фенікс. Тоді ми використовували автомобіль, на якому був встановлений Starlink. Підʼїжджали ближче до фронту, запускали дрон, а пілоти керували ним із позицій поблизу лінії зіткнення".

Потім, за його словами, військові спробували використати оптоволоконний інтернет замість Starlink.

"Підʼєднали – і все запрацювало. Ба більше, якість звʼязку покращилася приблизно вдвічі, тому що зникли проблеми з перебоями Starlink, – згадує Єлізаров. – Згодом ми працювали в Миколаєві. Там теж було оптоволокно, але нас поселили в гуртожитку з вибитими вікнами, брудом і сміттям. Поруч стояв пʼятизірковий готель, де номер коштував 1000 чи 1100 грн. Я запитав: яка різниця, звідки працювати через оптоволокно – з пʼятизіркового готелю чи із цього сараю, де ми маємо прожити тиждень або два? Тож ми зняли три номери і спокійно працювали з готелю. А потім подумали: навіщо взагалі їздити в Миколаїв, якщо можна керувати дронами з Києва? Власне, відтоді, з літа 2022 року, наші пілоти працюють дистанційно".

Як каже Єлізаров, немає обмежень для дистанційного керування дронами.

"Наші пілоти можуть працювати з будь-якої точки світу. Саме таку модель ми зараз і пропонуємо. Зокрема, команда [ексміністра оборони України Михайла] Федорова висунула ідею, що Україна має просувати створення своєрідного "дронового НАТО", – додав він.

Основою такої ініціативи могли б стати українські пілоти дронів із бойовим досвідом, вважає Єлізаров.

"Візьмімо до прикладу Латвію і Литву. Це дружні країни, які підтримали нас із перших днів повномасштабної війни – і морально, і фінансово, наскільки дозволяли їхні бюджети. Припустімо, ми за міждержавними програмами підготуємо для них 20–40 пілотів. Але якщо Росія запустить по цих країнах 400 Shahed, такої кількості пілотів буде недостатньо. Водночас в Україні вже є підготовлені фахівці. Навіть у нашому центрі. Якщо ми використовуватимемо спільне програмне забезпечення, то ці країни зможуть просто надіслати запит, а наші пілоти дистанційно збиватимуть дрони над Латвією, Литвою чи будь-якою іншою країною, з якою Україна матиме відповідну угоду. Так ми могли б допомагати будь-якій країні світу. І це величезна перевага України, яку ми, на жаль, поки що не використовуємо", – додав він.

Так само, каже Єлізаров, українські пілоти БПЛА могли працювати на Близькому Сході – для цього лиш потрібно було забезпечити розгортання дронів на місці.

"Щоб запровадити таку модель в інших країнах, потрібно пройти експортний контроль. Тож ми пропонуємо цю модель і нашим генералам, і європейським партнерам, і Міністерству оборони України. Усі про це чули, усі знають, але поки що рішення немає. Думаю, це станеться. Але є ризик, що залучать нефахових людей і можуть виникнути проблеми з реалізацією. Тоді цю хорошу модель не зможуть нормально використати", – додав він.