"Ховала за волоссям навушник і слухала українські пісні": Юлія розповіла про життя в окупованому Криму 

Батьки та старша сестра Юлії виїхали з Криму ще до початку повномасштабного вторгнення. Забрати молодшу доньку не встигли: спочатку завадила пандемія, потім – війна. Дівчина залишилася з бабусею.

"Я дуже хотіла приїхати. Ми зідзвонювалися з батьками, але це було на свята, на день народження, на Новий рік, на Великдень. Іноді я дивилася на повні родини і не розуміла, що так може бути", – розповіла Юлія.

За її словами, батькові було небезпечно приїжджати до Криму через його допомогу українським військовим. У 2023 році він загинув під Бахмутом. Родина приховувала обставини його загибелі, побоюючись переслідування Юлії та бабусі через зв’язки з українською армією.

Дівчина також розповіла, що після початку повномасштабного вторгнення до неї приїжджала російська поліція через дописи в соціальних мережах. За словами Юлії, її поставили на облік і попередили про штраф у 200 тис. рублів у разі повторних публікацій.

"У мене склалася така не дуже приємна ситуація ще на початку війни. Я писала, що вони погані, що вони вбивають нас, українців. Забула про безпеку, і тоді до мене приїхала поліція", – сказала вона.

Після цього Юлія стала обережнішою, але продовжувала вивчати українську мову за відеоуроками на YouTube та слухати українську музику.

"Було дуже страшно. Пам’ятаю такі моменти, коли в школі нас зібрали на "лінійку", примусили співати російські пісні, гімн Росії та гімн Криму. А я в цей час ховала за волоссям навушник і слухала українські пісні. І так само вивчала мову", – пригадала дівчина.

У 2024 році Юлія виїхала з окупації та зустрілася з мамою після шести років розлуки. Зараз вона навчається на графічну дизайнерку й бере участь у пілотному проєкті "Молодь обирає Україну", який реалізують за підтримки Фонду Ріната Ахметова, Офісу Омбудсмана та Міністерства молоді та спорту України.

За даними Фонду, Музей "Голоси Мирних" зібрав понад 145 тис. історій про війну.