"Мама із залізною ногою". Історія важкопораненої жительки Нікополя увійшла до музею "Голоси Мирних" 

26 грудня 2024 року Світлана прийшла на роботу на міський ринок. Російський дрон атакував громадське місце, де перебували сотні людей. Жінка дістала тяжкі поранення і втратила ногу.

"Я опинилася найближче до епіцентру. Це було десь за метр від мене. Мені одразу відірвало ногу. Було ще поранення правої кінцівки. Я казала, що це найспокійніше місце, тому що там зазвичай багато людей. І я вважала, що вони не зроблять такого, щоб прилетіло саме на ринок", – розповіла Світлана.

Після поранення вона майже чотири місяці була прикута до ліжка. Поруч із нею залишалися чоловік Максим та 11-річна донька Анастасія.

За словами Світлани, спочатку рідні намагалися приховати від дівчинки наслідки ампутації.

"Коли вона приходила до мене в лікарню, ми не показували, що саме немає ноги. Але потім вона сіла на те місце, де саме не було ноги, і розплакалася. Я сказала тоді, що буде та ж мама, тільки із залізною ногою. І вона заспокоїлася, сприйняла нормально", – згадує жінка.

Після виписки Світлани сім'я знову опинилася під російським обстрілом. У квартиру влучив уламок ворожого дрона. За словами Максима, він упав саме в те місце на балконі, де чоловік стояв за кілька хвилин до удару.

Через постійні атаки сім'я була змушена виїхати з Нікополя. Світлана зосередилася на лікуванні, реабілітації й адаптації до життя із протезом.

Нещодавно вона пройшла організований Фондом Ріната Ахметова курс реабілітації в санаторії на Закарпатті. Жінка також почала займатися спортом, записалася до басейну й узяла участь у змаганнях у Києві, де здобула свою першу нагороду.

"Я дуже пишаюся своєю мамою. Вона в мене велика молодчинка, розумниця. Я дуже сильно її люблю", – сказала донька Світлани Анастасія.

Повну історію Світлани Пугачової можна переглянути за посиланням.