На війні в Україні було ліквідовано щонайменше 16 високопоставлених російських чиновників. Хто вони
Війна в Україні стала для багатьох російських чиновників способом уникнути в’язниці. Але вижили не всі
Фото: cherta.media (архів)
Не менше 16 високопоставлених представників російської влади вирушили воювати на фронт проти України (більшість – після кримінальних справ у зв’язку з хабарами та зловживаннями) і були ліквідовані українськими військовими, повідомило 22 вересня видання The Insider. Ідеться про чиновників рівня від заступника голови муніципального району або міського округу до віцегубернатора. А якщо взяти депутатів і чиновників нижчого рівня, то російські ЗМІ нарахували щонайменше 51 загиблого.
До цієї вибірки не увійшли російські чиновники, які загинули від обстрілів або мін під час виконання цивільних обов’язків – лише ті, хто пішов воювати проти України.
Троє з них раніше обіймали посади рівня заступника губернатора.
Останнім відомим випадком стала загибель колишнього мера Бєлгорода та заступника губернатора Бєлгородської області Костянтина Полежаєва. Версії його смерті в ЗМІ розходяться – пропагандисти Shot писали, що він дістав важкі поранення в результаті удару БПЛА, а "Коммерсантъ" повідомляв із посиланням на джерела, що Полежаєв служив у штурмовому загоні й загинув під час ракетного обстрілу в Харківській області.
Читайте також
Полежаєв очолював Бєлгород з 2015-го до 2019 року, після чого став заступником губернатора. У 2023 році його затримали у справі про отримання хабара: слідство стверджувало, що будівельна компанія передала йому Porsche Panamera та Range Rover загальною вартістю приблизно 18 млн руб. (орієнтовно $212 тис.) за заступництво під час виконання держконтрактів. Улітку 2024 року Полежаєва засудили до п’яти років колонії та штрафу, після чого він підписав контракт з міністерством оборони країни-агресора і пішов воювати проти України.
При цьому у квітні 2025 року бєлгородське видання "Пепел" писало, що Полежаєв нібито лише числився в резервному підрозділі БАРС і фактично залишався вдома.
Чинний на той момент віцегубернатор Приморського краю Сергій Єфремов загинув на початку 2025 року в Курській області. Він курирував внутрішню політику регіону й одночасно командував добровольчим загоном "Тигр".
Колишній заступник губернатора Ханти-Мансійського автономного округу Олексій Золотухін, який в уряді регіону відповідав за безпеку, після відставки добровільно "став учасником "СВО" і загинув у 2026 році.
Серед керівників міського рівня The Insider знайшов ще трьох.
Колишній перший заступник голови Югорська Дмитро Крилов уклав контракт з міноборони, очолив штурмовий взвод і загинув під час захоплення окупантами Авдіївки в лютому 2024 року. Колишній віцемер Челябінська Сергій Репринцев вирушив на війну після арешту у справі про великий хабар і загинув у травні 2025 року. Колишній заступник голови Магнітогорська Дмитро Гаврилов, засуджений до 10 років колонії за хабарі, також уклав контракт і загинув. Про його смерть стало відомо лише у вересні 2026 року.
Ще 10 випадків припадають на голів та заступників голів районів і міських округів.
10 із 16 – фігуранти кримінальних справ
Читайте також
10 із 16 чиновників перед відправкою на війну зазнали кримінального переслідування – за корупцію, зловживання або перевищення повноважень, шахрайство та розтрату (зокрема, як у випадку колишнього голови Целінного округу Курганської області Олександра Ситова, грошей для мобілізованих). Дев’ятеро були засуджені. Колишній віцемер Челябінська Сергій Репрінцев на момент укладення контракту перебував під слідством у справі про хабар.
The Insider ще у 2024 році писав, що війна в Україні стала способом вийти з-під варти або призупинити кримінальне переслідування для низки колишніх російських чиновників. Тоді серед тих, хто вирушив на фронт, були колишній мер Владивостока Олег Гуменюк, ексзаступник голови Хакасії Сергій Новіков та інші засуджені чиновники. Частина з них вижила і повернулася до Росії.
За підрахунками "Русской службы BBC News", станом на весну 2025 року в армії окупантів перебувало приблизно 100 засуджених політиків або держслужбовців (включно з силовиками), проте їхня точна кількість невідома.
За іншою методикою підрахунку – вже щонайменше 51 загиблий
Якщо враховувати не лише високопоставлених чиновників виконавчої влади, то ця цифра значно більша.
У лютому 2025 року "Радіо Свобода" нарахувало щонайменше 32 загиблих представників російської влади: разом із чиновниками до цієї категорії увійшли депутати, співробітники виборчих комісій та федеральний суддя з Ярославської області Юрій Аканєєв, який загинув після трьох тижнів на фронті.
Читайте також
Видання зазначало, що спочатку більшість депутатів, які пішли добровольцями на фронт, вербувалися до ПВК "Вагнер", але після "заколоту Пригожина" контракти укладалися безпосередньо з міноборони РФ. Про це свідчать некрологи, опубліковані в ЗМІ. У 2023 році найчастіше в некрологах загиблих фігурували дати листопада – грудня та січня – березня, коли російські війська штурмували Авдіївку та Бахмут у Донецькій області. Багато хто з чиновників і депутатів, які пішли на війну, встигли прослужити лише кілька місяців.
У червні 2026 року "Медуза" виявила у відкритих джерелах повідомлення ще про щонайменше 16 загиблих, збільшивши мінімальну оцінку до 48 осіб. Після оприлюднення розслідування стало відомо ще про щонайменше три смерті: Олександра Ситова в липні, Дмитра Гаврилова у вересні та Костянтина Полежаєва 22 вересня. Якщо використовувати ширшу методику підрахунку ліквідованих окупантів – "представників влади", нижня межа зараз становить не менше 51 особи, підрахував The Insider.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
