Не лише антибалістика. ЗМІ написав про ще один критичний дефіцит української ППО

Війна в Україні

Українська протиповітряна оборона опинилася в критичній ситуації через брак боєприпасів одразу за двома напрямами. Про це йдеться в матеріалі The Economist, опублікованому 8 вересня.

Найбільшим викликом залишаються балістичні ракети країни-агресора Росії, єдиним ефективним засобом для збиття яких є ракети‑перехоплювачі PAC‑3 для систем протиповітряної оборони Patriot. Їх Україні критично бракує, особливо на тлі війни США з Іраном, яка зменшила американські запаси і, відповідно, вплинула на їхнє передання Києву. ЗМІ зазначив, що окупанти зараз виробляють приблизно сотню балістичних ракет щомісяця, і вказав на масовані обстріли ними українських міст, зокрема столиці.

Однак PAC‑3 – не єдиний дефіцит в арсеналі України. Їй також бракує американських ракет AIM‑120 та AIM‑9 для винищувачів F‑16. Саме вони потрібні для знищення крилатих ракет і нових реактивних дронів "Герань‑4" і "Герань‑5", які розвивають швидкість до 600 км/год і які Росія випускає кількістю до 3 тис. одиниць на місяць, а також більших безпілотників "Бандероль". Останні за своїми показниками дедалі більше схожі на дешеві крилаті ракети, перехоплення яких здійснюють винищувачі F‑16, на що критично бракує боєприпасів.

Україна намагається створити власні дрони‑перехоплювачі, але проблему з балістичними ракетами розв'язати швидко не вдасться. Значні постачання PAC‑3 автор статті називає малоймовірними через виснаження американських складів. Європейські партнери готують передання батарей SAMP/T з ракетами Aster, а згодом новіші комплекси SAMP/T NG, проте їхньої ефективності в реальних боях ще не доведено, а виробництво станом на зараз обмежене, указано у статті.

Кардинально змінити ситуацію має український антибалістичний проєкт Freyja, який має створити дешевший і масовий перехоплювач. Але навіть за оптимістичними оцінками його навряд чи вдасться повноцінно реалізувати до 2028 року. У липні президент України Володимир Зеленський висловлював сподівання, що українці "побачать у роботі" Freyja протягом наступних 12 місяців.

До того часу Україні залишається посилювати захист і маскування інфраструктури й намагатися зменшити кількість доступних Росії ракет ударами по заводах і пускових установках. Проте це надзвичайно складне завдання, адже навіть США, маючи перевагу в небі над Іраном, не змогли ефективно знищувати мобільні пускові установки, резюмував ЗМІ.

Контекст

РФ останнім часом посилила атаки саме реактивними безпілотниками. Радник президента України Володимира Зеленського з питань розвитку оборонних технологій Сергій Бескрестнов (Флеш) казав, що в липні Україну атакувало приблизно 1,5 тис. саме реактивних БПЛА, а в серпні – уже більше ніж 2,5 тис.
У ГУР також повідомляли, що Росія переналаштовує виробництво ударних БПЛА з акцентом на турбореактивні "Герань-4" і "Герань-5", оскільки попередні моделі "Герані" сили ППО навчилися ефективно збивати.
Наприкінці серпня заступник керівника Офісу президента Павло Паліса попередив, що армія РФ і надалі нарощуватиме удари реактивними дронами.
30 серпня міністр оборони України Євгеній Хмара розповів, що в Україні випробували чотири потенційні типи перехоплювачів, які можуть збивати реактивні безпілотники. Поки про їх масове виробництво не йдеться.