ЄСПЛ оголосить рішення у справі десятьох кримських дітей, яких розшукують після окупації півострова – правозахисники

Усні слухання відбулися у Страсбурзі 22 вересня 2026 року. Російська сторона процес проігнорувала
Фото: depositphotos.com
Європейський суд із прав людини 1 грудня має оголосити рішення у справі десятьох українських дітей із Криму, права яких правозахисники захищають після окупації півострова Росією. Про це адвокати об’єднання AZONES Дар’я Свиридова та Сергій Заєць розповіли "УП. Життя".
"Рішення Суду вже ухвалене, хоча його зміст ще не відомий. Його оголошення заплановане на 1 грудня цього року. Ми, звичайно, дуже чекаємо та сподіваємося, що рішення буде на користь заявників", – сказала Свиридова.
На момент окупації Криму та Севастополя у 2014 році там залишилося 4995 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. За словами правозахисників, російська влада почала нав’язувати їм громадянство РФ, включати до російських баз для усиновлення та передавати в російські родини.
Свиридова розповіла, що правозахисники документували ці порушення ще з 2014 року. Зокрема, вони виявили проєкт "Поезд надежды", через який росіяни шукали усиновлювачів для дітей з окупованого півострова.
"Казали, що це порушення міжнародного права, що вони не можуть без України усиновлювати цих дітей, не те що вивозити їх із території Криму, передавати в російські родини чи змінювати їм персональні дані", – згадала адвокатка.
За її словами, правозахисники зверталися до українських державних органів і пропонували подати міждержавну скаргу до ЄСПЛ.
"Я мала розмови з Міністерством юстиції, бо майже одразу була ідея, що треба заявляти міждержавний позов до Європейського суду за терміновими заходами, щоб зупиняти Росію і повертати цих дітей. На жаль, на той момент ми не зустріли готовності міністерства", – сказала Свиридова.
Вона наголосила, що документування порушень та ідентифікація дітей тривали роками.
"Ще з 2014 року ми мали підтвердження, що в Криму залишилося майже 5 тисяч дітей-сиріт. На момент повномасштабного вторгнення було повноцінне розслідування, були ідентифіковані ці діти. Єдине, чого не було, – волі держави звернутися до судових механізмів за їхнім захистом", – заявила юристка.
Ідентифікувати конкретних дітей правозахисникам допомогли анкети на російських сайтах із фотографіями, відео та відомостями про їхній вік. Цю інформацію зіставляли з даними про вихованців українських закладів до окупації. Так вдалося встановити особи десятьох дітей, яким у 2014 році було від одного до шести років.
"Десять – це випадкова цифра. Стільки вдалося встановити", – пояснив Заєць.
За його словами, пошук ускладнює можливість змінювати під час усиновлення в РФ імена, прізвища та за певних умов дати народження дітей. Інформацію про усиновлення російська сторона приховує, посилаючись на його таємницю.
"У цьому ж випадку дитина може бути жива, ходити до школи, мати нову родину, але інформація про її походження та місцеперебування стає недоступною", – зазначив він.
14 січня 2023 року Заєць як представник Української Гельсінської спілки з прав людини подав скаргу до ЄСПЛ в інтересах десятьох дітей.
"В якийсь момент ми з Сергієм зрозуміли: якщо взагалі нічого не робити, то шанси для дітей будуть втрачені. Тому виникла ідея подати скаргу від громадської організації, зокрема від Української Гельсінської спілки, працюючи в якій я з 2014 року вела цю роботу, та з якою співпрацював Сергій", – розповіла Свиридова.
До підготовки справи долучилися й державні інституції. Зокрема, докази збирала прокуратура Автономної Республіки Крим, а під час розгляду їх надала суду урядова уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.
"Це той приклад, коли громадянське суспільство і держава спрацювали разом", – наголосив Заєць.
За інформацією адвокатів, усні слухання відбулися у Страсбурзі 22 вересня 2026 року. Російська сторона, за їхніми словами, процес проігнорувала.
Правозахисники застерігають: позитивне рішення не означатиме автоматичного повернення дітей. Однак воно може допомогти відновити інформацію про їхнє походження. Адвокати попросили суд зобов’язати Росію повідомити дітям, щонайменше після повноліття, про їхнє українське походження, факт усиновлення та рішення ЄСПЛ.
"Конкретно для цих дітей – це можливість відновити особисту історію, віднайти своє коріння або інформацію про власну ідентичність", – сказав Заєць.
Свиридова наголосила, що поряд із документуванням злочинів необхідно розвивати програми підтримки дітей і молоді, які повертаються з окупації чи депортації.
"Документувати, розслідувати ці злочини – це дуже важливо, безумовно. Але, можливо, ще важливіше – думати, як з цими дітьми бути далі, як їх повертати і давати їм сигнали про підтримку з боку держави", – сказала вона.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати

