Повномасштабне вторгнення Росії в Україну зірвало черговий етап ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і створило нові ризики. Про це міністр екології та природних ресурсів України у 2016–2019 роках Остап Семерак заявив на Київському безпековому форумі (КБФ) 24 квітня.
За його словами, упродовж понад 35 років після аварії на станції Київ виконував план із нейтралізації небезпеки об'єкта, зокрема побудував нове безпечне укриття над зруйнованим енергоблоком.
"Україна була готова перейти до наступного етапу: демонтажу залишків і повного очищення майданчика ЧАЕС. Для цього вже були підготовлені технічні рішення й інфраструктура", – зазначив Семерак.
Агресія РФ призвела до пошкодження захисних конструкцій, відновлення потребує додаткових витрат у розмірі сотень мільйонів доларів.
"Повномасштабна війна відкинула нас на десятки років назад. Сьогодні рівень небезпеки знову зріс, і частина процесів втратила контрольованість", – констатував колишній міністр.
Він зазначив, що ситуація з ядерною безпекою в Україні має глобальний вимір, зокрема через окупацію Запорізької АЕС, атаки на енергетичну інфраструктуру й обмежені можливості міжнародного контролю.
Контекст
- Аварія на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року стала однією з найбільших промислових ядерних катастроф в історії. За міжнародною шкалою ядерних подій, яку ухвалили 1988 року, аварія на ЧАЕС – одна з двох, яку оцінили за максимальним, сьомим рівнем небезпеки. Порівнянна з нею за масштабами – катастрофа на японській АЕС "Фукусіма-1" 2011 року.
- Ізоляційну споруду над зруйнованим вибухом четвертим енергоблоком (саркофаг) ЧАЕС побудували в листопаді 1986 року.
- Будівництво нового саркофага над ЧАЕС завершили в листопаді 2016 року. Об'єкт ввели в експлуатацію 10 липня 2019-го, на півтора року пізніше, ніж планували.
- 14 лютого 2025 року російський дрон влучив в укриття четвертого енергоблока ЧАЕС, що спровокувало пожежу, наслідки якої ліквідували до 7 березня. Через атаку частково пошкоджено захисну арку об'єкта.