"Імовірно, найдосконаліша" і летить удвічі далі за TAURUS. Що відомо про ракету "Барс", яку ФРН хоче купувати в України 

"Імовірно, найдосконаліша"

Німеччина веде переговори щодо спільного виробництва і придбання "Барсів", повідомили протягом останнього тижня спочатку джерела Bloomberg, а потім – Financial Times. За даними ЗМІ, німецька влада найближчими тижнями завершить угоду про купівлю бундесвером першої партії цих ракет для випробувань. Чому саме вони? FT пише, що це недорога і масова зброя, випробувана в бою. Президент України Володимир Зеленський говорив, що цю ракету застосовують для ударів по обʼєктах у Росії. Виробництво і використання ракети дійсно масове, писало у грудні минулого року українське профільне видання Defense Express, посилаючись на власні джерела. Вже тоді залп тільки "Барсів", запущених по РФ, міг сягати сотні.

"Це наймасовіша у виробництві недорога українська крилата ракета, – пояснив FT старший науковий співробітник Норвезького інституту оборонних досліджень Фабіан Гофман. – Саме ця ракета здійснила найбільшу кількість польотів. Це означає, що ця система, ймовірно, є найбільш досконалою. Українці – а також німці – мають найбільший обсяг даних щодо її характеристик".

За даними Bloomberg, Німеччина хоче купити тисячі одиниць високоточної зброї – українських "Барсів" і американських крилатих ракет Anthem, – намагаючись знайти альтернативи американським Tomahawk, постачання яких разом із наземними пусковими системами Typhon може затриматися на строк до п'яти років, пояснило агентство.

Виробництво, оповите таємницею

І хоча "Барс" уже щонайменше рік як масово виробляють і запускають по РФ, імен розробників ракети досі не знайти у публічному просторі. У вересні "РБК-Україна", яке брало інтервʼю у розробника, писало, що його імені не розкривають із безпекових причин. Так само досі невідома й назва компанії-виробника. Defense Express писало, що відомо лиш те, що це приватна, а не державна компанія, і що Німеччина бере участь у фінансуванні виробництва ракет.

Про участь цієї країни у проєкті пише також FT. За даними видання, останніми місяцями "Барси" також виробляють на території ФРН, цим займається – теж секретне – українсько-німецьке підприємство, яке створили у межах проєкту "Будуй з Україною" минулого року. Першочерговою метою цієї програми було виробництво зброї для України за її межами, це мало сприяти збільшенню виробничих потужностей, зменшенню ризику російських атак і обміну досвідом. Довгострокова мета – відкриття ринків НАТО для українських виробників, нагадало видання.

За даними медіа, першу партію "Барсів", побудовану в Німеччині, доправили в Україну в жовтні.

Тривалий час таємницею був і зовнішній вигляд ракети, аж поки торік у грудні музей російсько-української війни у Національному університеті оборони України не дістав її у свою колекцію. "Дуже довго полювали на цього звіра. Нарешті вдало. За допомогою одного відомого в широких та вузьких колах бригадного генерала ми отримали унікальний експонат", – так тоді музейники анонсували появу "Барса" в експозиції.

Назва і класифікація

Цьогоріч її презентували на одній із найбільших у світі міжнародних виставок зброї і безпекових технологій Eurosatory 2026, яка відбулася 18–19 червня в Парижі, повідомляло агентство Janes, не розкриваючи імені свого співрозмовника.

Назва цієї зброї, хоч звичною є інша форма, – це абревіатура, що означає "безпілотна авіаційна ракетна система", зазначає Janes. В інтервʼю "РБК-Україна" розробник розповідав, що кодифікували "Барс" як БПЛА, але коректніше називати його ракета-дрон.

"За ракету говорить наявність реактивного двигуна. Оскільки "Барс" може керуватись пілотом, то він може трошки "залізти" в клас дронів. Але якщо брати суто з юридичного боку, то тут питання, в якому нам дуже сильно допоміг адекватний професійний підхід наших військових. У нас дуже швидко з'явилися відповідні нормативні документи, які дозволили максимально швидко ставити на озброєння новітні зразки зброї, зокрема й БПЛА. Ми скористалися цією можливістю, тому ми відповідно кодифіковані як БПЛА. Тобто ми юридично – БПЛА, але фактично ми – ракета", – розповідав він.

Імовірно, через ці обставини українські ЗМІ досі не визначилися і називають "Барс" то ракетою-дроном, то реактивним дроном. Для німців це – недорога крилата ракета, наголошує FT. Причому вона стане першою наступальною зброєю, яку Німеччина закупить в України, пише видання.

"Літачок", який несе понад 100 кг бойового навантаження на 1000 км. Характеристики

Janes, посилаючись на виробника, писало, що є кілька модифікацій "Барсів", корисне навантаження, залежно від версії, – 22 кг, 60 кг або 105 кг. За словами виробника, "золота середина" – це 60 кг.

"Таке корисне навантаження забезпечує достатню гнучкість і дозволяє збільшити дальність польоту, але при цьому БПЛА все одно несе достатню бойову частину, щоб завдати належного удару по цілях", – пояснював він тоді.

Дальність "Барса" сягає 1000 км, його підтверджена крейсерська швидкість становить 450 км/год, а максимальна – понад 700 км/год, розповідав розробник.

Крім того, дрони оснащено ШІ.

"Ми використовуємо і не цураємося [цих технологій] на всіх рівнях – від розробки й вирішення інженерних завдань до втілення машинного бачення в наші системи наведення на ціль. Ми наблизилися до досить вагомих результатів, коли на так званій фінальній милі перед пілотом є дві абсолютно зрозумілі варіації: або ти віддаєш керування оптичній системі донаведення, або керуєш сам", – говорив розмовник.

Цю ракету-дрон почали розробляти 2023 року, і від появи першого базового зразка компанія провела вже понад 40 модернізацій. Розробник закликає не об'єднувати їх у єдиний тип дронів, адже система "Барса" передбачена як модульна платформа, яка дає змогу його використовувати в різних площинах у плані застосування.

Базова модульність дала змогу "Барсу" дістати три основні категорії застосування: діпстрайк, мідлстрайк і фронтстрайк. І ця ж модульність дала можливість балансувати з об'ємом палива і вагою бойової частини та створити кілька модифікацій одного дрона, пояснив він.

Він переказує процес створення "Барса", як сам називає це, "банальною фразою", що українцям було "треба чимось відповідати і відповідати гідно ворогу, і нищити його не тільки на нашій території, але і на його території".

Розробники думали, як забезпечити сили оборони тим засобом, який надасть ЗСУ змогу завдавати "нищівної, кваліфікованої відповіді" – і так зʼявилася ракета-дрон, "схожа на літачок". Зовнішнім виглядом "Барс", за словами розробника, завдячує тим людям у команді виробника, які займалися авіаційною справою і авіамоделюванням.

Вottleneck

Скільки дронів випустили з виробничих ліній, невідомо, однак за даними Janes станом на червень, Україна здійснила понад 7 тис. пусків "Барсів". Локалізація виробництва сягнула 74%, єдине bottleneck – вузьке місце – строки постачання турбореактивних двигунів, єдиного важливого компонента, який закуповують за кордоном. Однак і над цим питанням у компанії працюють – уже пройшов фінальні тести двигун їхнього власного виробництва.

Це важливо, адже малогабаритні турбореактивні двигуни потрібні не лише для виробництва ракет-дронів для глибинних ударів по окупантах, але й для створення українських реактивних дронів-перехоплювачів, які критично необхідні для перехоплення російських реактивних безпілотників, наголошує Defense Express.

Для цього ці ракети-дрони вже застосовували, і успішно, але коли виникли перебої в роботі так званого військового пакету Starshield супутникового зв'язку Starlink, це зупинило роботу "Барсів", говорив президент України Володимир Зеленський.

"Ми знайшли європейську країну. Вона заплатила за 2 тис. одиниць ["Барсів"]. Я сказав: "Давайте перевіримо. Можливо, він зможе знищувати цілі". Перевірили, і він знищив Shahed. Ми були дуже раді. А потім Starshield перестав працювати", – сказав президент.

Замість післямови

Питання передання Україні німецьких крилатих ракет TAURUS дальністю до 500 км (на початку повномасштабної війни РФ проти України це була одна з найбільш далекобійних ракет, а зараз Bloomberg пише, що ці ракети, єдині крилаті на озброєнні бундесверу, мають "відносно невелику дальність") не втрачало актуальності ще навіть рік тому. Однак уже навесні 2026-го влада ФРН заявила, що Україні вони вже не потрібні, а українське Міноборони повідомило: на озброєнні сил оборони є ракети з дальністю, як у TAURUS, і навіть більше.

Тільки серед найвідоміших – крилаті ракети "Довгий Нептун", здатний долати до 1000 км, і "Фламінго", заявлена дальність яких – 3000 км, а також балістичні "Сапсани" і FP-7 (дальність – 200 км). Усі ці ракети вже випробувані й застосовувалися у бойових діях. На фінальному етапі розроблення також, за словами розробника, FP-9 – ще одна балістична ракета, здатна долетіти до Москви.