"Критично захищено". РФ ударила балістикою по виставці зброї. Що відомо і навіщо такі зустрічі проводять під час війни 

Що відомо

Об 11.25 у Повітряних силах ЗСУ повідомили, що в напрямку Києва летить кілька швидкісних цілей. Жителі Києва чули вибухи.

За кілька годин почала з'являтися офіційна інформація про атаку. Президент України Володимир Зеленський о 14.01 написав, що в Київській області після удару російських ракет відбувається рятувальна операція, і показав фото з Київської та Донецької областей (там окупанти скинули авіабомби на житловий сектор у Слов'янську).

У Київській ОВА повідомили, що найбільших руйнувань зазнав Бучанський район і що удар було завдано "по території приватного полігону, де відбувалися заходи". Пізніше військові спростували інформацію про "полігон". "Що стосується слова "полігон", воно одразу асоціюється з військовими. Звісно, це не полігон, це приватний спортивний комплекс, і до військових не має жодного стосунку", – пояснили в Повітряних силах ЗСУ.

Унаслідок удару в районі пошкоджено 27 приватних будинків і 44 автомобілі.

В Українській раді зброярів повідомили, що Росія вдарила ракетами по локації, де перебували представники оборонної промисловості. В організації стверджують, що точного місця проведення заходу публічно не називали і що організатори "максимально дотримувалися інформаційної гігієни". У раді уточнили, що захід організовувала не їхня команда.

ЗМІ публікують анонси виставки Defense Demo Day & Defense Expo "Критично захищено", яку 24 липня проводила Асоціація виробників безпілотних систем і супутніх технологій "Армада". В анонсі не було точної локації, але були дата й опис заходу. Заявлена тема – комплексні рішення щодо захисту критичної інфраструктури від сучасних повітряних загроз. На сторінках "Армади" у соціальних мережах зараз цього анонсу немає.

Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів, що вдень окупанти застосували три балістичні ракети "Іскандер-М/С-400" з півночі та дві надзвукові протикорабельні ракети "Онікс" – із півдня. Одну балістичну ракету вдалося збити, два "Онікси" також не досягли цілей. Але в Київській області зафіксовано влучання двох балістичних ракет.

Розпочато дві кримінальні справи: одну за фактом російського воєнного злочину (ст. 438 Кримінального кодексу), а другу – щодо ймовірного неналежного виконання службових обов'язків під час організації заходу, що призвело до загибелі людей (ч. 3 ст. 367 КК). "Слідство встановить, хто ухвалював рішення про проведення заходу, хто погоджував місце, час і формат його проведення, які заходи безпеки були передбачені та чи були належним чином оцінені ризики в умовах воєнного стану", – наголосив генпрокурор Руслан Кравченко.

Свідчення з місця трагедії опублікувала глава ГО "Захистимо Протасів Яр", волонтерка Юлія Бартле.

"Люди побігли в укриття. На майданчику – купа поранених, що кричать, стогнуть і кличуть на допомогу. За три метри від мене – 200-й, а там далі ще й ще… Якесь страшне дежавю – Миколаїв 23-го року, коли був приліт касетними на зупинку. Лежить поранений у голову, у нього витікає мозок – а ти розумієш, що нічим не можеш допомогти, і біжиш далі до тих, кого можеш іще врятувати", – написала вона.

Бартле наголосила, що на заході не було зв'язку, тож люди не могли швидко викликати допомогу. І, головне, не було чергової "швидкої" й медиків – якби вони були, вижило б більше людей, упевнена волонтерка.

Критика

У соцмережах багато критики того, що під час війни проводять такі заходи. Багато хто згадує російський удар по виставці дронів у Чернігові 2023 року, коли загинуло семеро людей, понад 150 постраждали.

Одеська журналістка Зоя Казанжі обурена самим фактом: "У той час, коли почалася одна з найжорстокіших фаз війни і на Київ та область летить за день місячна норма балістики, проводять виставку озброєнь! (...) На голову не налазить – збирають представників української оборонної індустрії практично серед поля, і отримують очікуваний приліт. Хто має понести відповідальність?"

Журналіст Костянтин Грубич також висловив здивування й обурення. "Я маю право поставити просте запитання: скільки ще це буде повторюватися? (...) Гірке відчуття, що ми знову наступаємо на ті самі граблі. І від цього боляче. Боляче не лише через сам факт трагедії, а й через усвідомлення, що втрачено людей, яких уже ніхто не поверне", – написав він.

Фахівці в оборонній сфері критикують не сам факт проведення виставки, а те, як її було організовано.

Ексрадник міністра оборони Олексій Копитько наголосив, що "це гірше, ніж злочин, це помилка" і "явна недбалість", оскільки "багато разів таке відбувалося без наслідків".

Радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) розповів про чинники ризику, за якими можна зрозуміти, чи варто їхати на той чи інший захід в оборонній сфері. Серед них: відсутність укриттів, відкритий анонс в інтернеті, велика кількість учасників, зона досяжності балістики, ранній анонс місця проведення. Він пообіцяв обговорити проблему на рівні президента.

"Твою ж ти дивізію, проводити відкрито такий захід у Київській області, яка наскрізь пробивається балістикою з кількох напрямків, – ну, це прям немає слів. Як і робити відкритий онлайн-запис на подію. Невже не очевидно, що місце при таких розкладах стане відомим ворогу за кілька годин?" – запитав журналіст, військовослужбовець Богдан Буткевич.

"Масові зібрання представників оборонного сектору мають організовуватися по жорсткому безпековому протоколу... Сподіваюся, висновки будуть зроблені, протоколи безпеки суттєво посилені", – написав представник галузі Сергій Кошман.

Пояснення

За даними Бескрестнова, таких заходів в Україні проводять "десятки, якщо не сотні". До організації таких зустрічей треба ставитися серйозніше – із цим згодні всі. Але зовсім обійтися без них не вийде, кажуть експерти і представники галузі.

"Ми не можемо відмовитися від випробувань, демонстрацій та прямої роботи виробників із військовими. Від цього залежить поява нових українських розробок на фронті", – наголосив виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко, додавши, що безпека людей "має бути безумовним пріоритетом під час кожного такого заходу".

Про це саме написав офіцер ДПСУ, фахівець з аеророзвідки Юрій Касьянов. "Треба розуміти, що виробники завжди в пошуках клієнтів, а клієнти – ми, військові, – завжди в пошуку ефективних засобів ведення війни. Заходи, демонстрації, семінари необхідні, вони посилюють наші бойові спроможності", – заявив він. Для розв'язання проблем із безпекою Касьянов пропонує, щоб організацією та підготовкою зустрічей займалися не "маркетологи і волонтери", а спеціальні державні служби – СБУ й контррозвідка.

А економіст Павло Вернівський пояснив, чому виставки озброєння в Україні такі популярні, незважаючи на ризик. Він зазначив, що логіка наявної "децентралізованої системи виробництва зброї" полягає в тому, що ініціатива йде знизу – від самих компаній, які самостійно інвестують у нові рішення, випробовують їх і виводять на ринок.

"Це означає, що компанія змушена не лише виготовити технологію, а й також потім довести її актуальність потенційному замовнику. І саме тому виробники так зацікавлені у виставках. Для них такі виставки – це майданчик для демонстрації продукції, на якому можна привернути увагу військових, Міністерства оборони й міжнародних партнерів. Також це може бути майданчиком, щоб побачити нові ідеї конкурентів, знайти партнера для колаборації чи навіть інвестора", – написав він.